❄
Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров'я
  • English
  • Українська
  • About
    • About HTA
    • Team
    • Capacity
    • Contacts
  • Activity
    • Assessment
    • Published work
    • HTA magazine
    • Conferences
    • Education
    • Initiatives
  • DOC Kit
    • HTA glossology
    • Inter HTA practices
    • Regulatory base OMT Ukraine
  • English
  • Українська
Generic selectors
Did you mean:
Search
No results!
Головна » Activity » HTA magazine

Червень 2018

Міжнародний досвід

Evidence Based Management of the Basic Benefits Package as the basis for Evidence Based Health Care


Krzysztof Landa, MD.

зміст
  • Міжнародний досвід
  • Evidence Based Management of the Basic Benefits Package as the basis for Evidence Based Health Care
  • Засноване на доказах управління базовим пакетом гарантованих послуг держави як основа системи охорони здоров’я, яка застосовує принцип доказової медицини
  • Дослідження
  • Фармакоекономічний аналіз застосування каспофунгіну 70 мг/м2 на добу навантажувальної дози, 50 мг/м2 на добу підтримувальної дози та ліпідного амфотерицину В 3 мг/кг на добу у дітей з онкогематологічними захворюваннями та фебрильною нейтропенією високого ризику
  • Economic evaluation of caspofungin 70 mg/m2/day loading dose, 50 mg/m2 maintenance dose treatment versus lipid amphotericin B 50 mg/m2/day in oncohematologic pediatric patients with high-risk of febrile neutropenia
  • Фармакоекономічна оцінка застосування фулвестранту порівняно із хіміотерапією для лікування хворих на місцевопрогресуючий або метастатичний ER (+) HER2 (–) рак молочної залози з рецидивом або прогресуванням у постменопаузальний період, після застосування першої лінії гормональної терапії (антиестрогенів та інгібіторів ароматази) і за відсутності вісцерального кризу
  • Pharmacoeconomic evaluation of fulvestrant (500 mg once monthly) as compared with CMF chemotherapy (cyclophosphamide 600 mg/m2, methotrexate 40 mg/m2, fluorouracil 600 mg/m2) for locally advanced or metastatic ER (+) HER2 (-) breast cancer treatment in postmenopausal period in case of recurrence or progression after first line hormone therapy of antiestrogen and aromatase inhibitors and in case of absence of visceral crisis
  • Економічний аналіз профілактичного лікування інвазивних грибкових інфекцій із застосуванням посаконазолу у пацієнтів віком старше 12 років з гострим мієлоїдним лейкозом або мієлодиспластичним синдромом порівняно із застосуванням ітраконазолу та вориконазолу
  • Economic evaluation of posaconazole prophylactic treatment invasive fungal infections of patients 12 years and older with acute myeloid syndrome and myelodysplasia syndrome in compare with itraconazole and voriconazole treatment
  • The health technology assessment — key role for Ukraine (on example of infectious diseases in children)
  • Оцінка технології охорони здоров’я — ключова роль для України (на прикладі інфекційних хвороб у дітей)
  • Огляд
  • Стандарти лікування та переліки — досвід розвинутих країн та можливості для України[1]
  • Treatment Standards and Re-imbursement Lists: Experience of Developed Countries and Opportunities for Ukraine

Засноване на доказах управління базовим пакетом гарантованих послуг держави як основа системи охорони здоров’я, яка застосовує принцип доказової медицини


Кшиштоф Ланда


Резюме

Навіть найрозвинутіші та найбагатші країни світу приділяють велику увагу раціональному розподілу коштів на охорону здоров’я, тому що можна витратити на нього певну суму грошей, особливо враховуючи темпи розвитку медицини. Ефективне управління базовим пакетом гарантованих послуг держави в медицині має важливе значення для керування системою охорони здоров’я та функціонування системи медичного страхування. Оскільки охорона здоров’я є дуже чутливою сферою для суспільства, має величезне і постійно зростаюче економічне значення, питання правильного визначення та подальшого ефективного управління пакетом основних медичних послуг повинно розглядатися дуже серйозно, як одне із найважливіших завдань держави. У статті розглядаються основні визначення та підходи до вирішення проблеми гарантованих послуг в медицині.

Ключові слова: базовий пакет, охорона здоров’я, медичне страхування, відшкодування, ліки.

Package in the health care system

Even the most developed and richest countries pay great attention to rational allocation of funds on health care, as it is possible to spend any given amount of money on it — especially when one considers medicine’s pace of development. Effective management of the health benefits package is of significant importance for the health care system regulation and the functioning of health insurances. Since health care is a field which is socially sensitive, of huge and still increasing economic significance, proper defining and further effective management of the health benefits package should be treated very seriously, as one of the state’s most significant tasks.

Proper defining and effective management of the health benefits package allow to ensure:

1. Health security of the society and feeling of safety among the citizens;

2. Just[1] access to health benefits financed within a contribution of a given type;

3. Budget safety as well as rationalisation and transparency of public expenditure on health care;

4. Family budgets’ safety and rationalisation of private expenditure on health care;

5. And fulfilling the postulates of[2] sovereignty, solidarity and competition, at the same time ensuring the effectiveness of the health care system.

Any country that introduces a health insurance system or a health security system must almost automatically determine what the insured are entitled to or possibly what they are not entitled to, in order to collect funds for this purpose[3].

Effective managment of guaranteed health benefits package

The content of particular parts of the guaranteed benefits package is usually determined by the Minister of Health by way of appropriate regulations. These regulations regard, i.e.: therapeutic health programmes, outpatient specialist care, primary health care, inpatient care, lists of reimbursed medicines, the highly specialized benefits, mandatory vaccinations, etc.

When the basket is created ‘beyond one’s means’, i.e. it contains more health benefits than the payer is able to fund within its means, a deficit appears. This deficit may lead to:

1. Indebtedness of the payer;

2. Indebtedness of the service providers;

3. In practice, to limiting access to benefits which are theoretically guaranteed;

4. All of the above-mentioned, in various combinations and in various proportions.

Given the fact that the principles of health technology assessment (HTA), or, more broadly, principles of evidence based health care (EBHC), are being increasingly implemented, improving the functionality of the guaranteed benefits package in all developed countries, by introducing rational bases and the procedure of creating its individual parts required by EU law seems now only a matter of time, merely a technical issue.

A good example of improving the management of the package are drugs. In accordance with the EU Transparency Directive[4], reimbursement, and thus creating the parts of the guaranteed services package which include drugs, should be transparent, consistent with the criteria ensuring the reproducibility of decisions based on rational, scientific bases, and with regard to the endorsements and exclusions from the package, there should be an effective appeals procedure[5] (A EU Member State must provide for an effective appeal against the reimbursement decision in court).

Requirements for the accuracy of health technology assessment[6] prior to their possible inclusion in the benefits package should be, for practical reasons, varied. The stringency of the assessment before taking the reimbursement or pricing decision should depend on the cost of therapy. I.e. requirements should be very high when it comes to expensive and very expensive technologies, either because of the unit cost, or high impact on the budget of the payer and relatively low (assessment characterised by lower stringency and accepting lesser precision) with regard to the assessment of low-cost technologies.

The functioning of the governmental HTA Agency is essential to achieve efficient management of the guaranteed benefits package[7]). In Poland AHTAPol operates in the mixed model. It is a ‘light’ [8]agency in case of appraisal of drugs, where the marketing authorisation holder who must provide high quality analyses together with the reimbursement application. At the same time AHTAPol is a ‘heavy agency[9] in the case of non-drug technologies which have no manufacturer waiting for a high rate of return due to having his product financed from public funds. In other words, in the case of many non-drug technologies, AHTAPol should independently prepare health technology assessments. Although the capabilities of the Agency in this regard are still relatively small, they will certainly increase over time.

The light character of assessment of drugs by AHTAPol, similarly to the Australian PBAC or the Scottish SMC, is essential to maintain proper performance of this institution, and thus streamlined processing of applications for inclusion of new drug technologies to the guaranteed benefits package. Over time the role of AHTAPol may be even more significant than at present, if the possibilities of removing services from the guaranteed benefits package were, in accordance with the Benefits Package Act, more widely used. Removing on a larger scale services which are not cost-effective could be performed as one of the possible solutions to bridge the gap between the contents of the package and the amount of funds deriving from compulsory health insurance. This, however, is dependent on defining the role of the guaranteed benefits package in the health care system in Poland.

AHTAPol (Agency for Health Technology Assessment in Poland) with regard to assessing drugs before their possible inclusion in the guaranteed benefits package acts as a ‘gate keeper’. Methods of health technology assessment allow to ‘separate the wheat from the chaff’, i.e. distinguish effective technologies from ineffective or even harmful ones, and assess the cost-effectiveness of the technology, possibly before it obtains public funding. AHTAPol’s function is extremely important, as the agency inhibits the influx of new health technologies, many of which have low cost-effectiveness, i.e they are relatively ineffective, but very expensive. If it wasn’t for the dam of careful examination performed by the AHTAPol, incoming new and expensive health technologies would take funds earmarked for the financing of highly effective and relatively cheap technologies which are currently included in the guaranteed benefits package. That would increase the injustice in health care, as a significant number of patients would lose access to basic health services for the few who would benefit from introducing new, expensive benefits into the package.

With the influx of new health technologies, competing for funds from the basic contribution and in the case when funds for health care and financing health benefits are not increasing, the disparity between the funds, and the contents of package is constantly growing. This leads to a increasing deficits, limiting access to basic health benefits, and thus to the growth of injustice in the system or to a significant increase in co-payment, regardless of its form.

Proper determination of benefits in the package

‘Determination of the package’ takes place in two dimensions:

1. Internal, which regards the constitution of the package itself (features, structure, content, rules behind creating and defining elements, etc.), or packages which function in a given country, and

2. External, which regards the role and place of the package in the health care system.

The external and internal dimensions of the package should be considered simultaneously as they are mutually dependent. The role and place of the package in the health care system determine its characteristics, but on the other hand the shape and content of guaranteed benefits package, and possibly other packages, may determine the shape of the system and allow for the introduction of some changes. In other words, the shape and content of the package either adequately correspond to other elements of the health care system or not.

The packages, similarly to health care systems of individual countries, vary significantly. The reasons for this variation may be, among others: the degree of economic development and prosperity of the society as well as various historical, cultural or geopolitical factors. The number of possible, more or less effective, ways of determining the package is huge, not only because the number of elements of the system and the complexity of their interrelations is particularly high. Difficulties in defining the package in the system are mainly due to the nature of health as a good of special importance for the society and the individual, but also from the character and diversity of products and services in the health services market. The number of commonly used health technologies is huge and estimated at several hundred thousand. Moreover, medicine by its very nature is difficult to standardize, as many ‘clinical cases’ deviate from the norm and require special treatment.

Although the package is always an important element of the system, it cannot be assessed in isolation from the whole. As already mentioned, health care is an extremely complex system, made up of many elements. And so, in some very well-functioning systems, there are only private service providers, or only private insurers. In other systems, which are also very well rated by their users, there are only public service providers or only the public payer. There is significant variation in this respect worldwide, and the ratio of private funds and resources corresponds to the full spectrum of possibilities. Similarly, a large guaranteed benefits package with no co-payment can function well in one system, while it does not in a different one-everything depends on the character and relation with the other elements of the system. Similarly a small positive package, containing most defined elements may play its systemic role with such arrangements, while the same package in another country may be completely unsuited to the other elements, so the functionality of the system as a whole, will be low. In the latter case, either the package or the other elements of the system (or both) should be changed.

The contents of the package informs:

1. The insured — about what he is entitled to, that is what he can expect in return for a particular type of insurance contribution when he falls ill, i.e. in a particular indication;

2. Health insurance institution — what is it obliged to pay the health care providers for or what benefits or procedures in a particular indication it is obliged to finance;

3. Service provider — what health care services or procedures he may perform for an insured in certain indications within a given type of health insurance;

4. The court — as the appellate body for all aforementioned parties and as a body which determines disputes in the health care system, including with regard to excluding benefits from and including of benefits in the package.

The aim of the functioning of basic benefits package is to determine what health care services or medical procedures are available and if so, on what terms. Generally, the package includes benefits, which are:

1. Most important from the viewpoint of public health,

2. Of proven efficacy;

3. The most cost-effective among the alternatives;

4. Feasible to finance within the resources available (i.e. without the risk of creating disparities between the contents of the package and the size of funds for its realization).

Since development is inevitable, we have to make sure it is even, stable, as fast as possible and in the right direction. One can only hope nothing bad happens. To achieve it, less developed countries have to take example from the developed countries on the pursue for EBHC, meaning the costs are borne rationally and under control and where the society’s health and the insured person’s satisfaction are the highest. Instead of reinventing the wheel we should be introducing the solutions which have proven useful in countries like the Singapore, Netherlands, Scotland or Australia.


[1] Just access to benefits financed from the basic contribution, i.e. financed within the guaranteed benefits package depends, to a large extent, on the state authorities; just access is therefore perceived here as keeping the promises made to the society by the state; since there is a legal obligation, there is also responsibility for fulfilling these commitments.

[2] According to the works of professor Janos Kornai.

[3] A benefits package is a set of health benefits or medical procedures: (A) which can be performed within a particular health insurance (regardless of the method of financing these benefits) or (B) which have been excluded from a particular health insurance.

[4] Transparency Directive, 89/105/EWG of 21 December 1988

[5] Excerpt from the Transparency Directive: “Any decision to exclude a category of medicinal products from the coverage of the national health insurance system shall contain a statement of reasons based upon objective and verifiable criteria and be published in an appropriate publication.”

[6] Assessment and appraisal

[7]Pharmaceutical Pricing Benefits Authority; http://www.pbs.gov.au/pbs/industry/static/pricing_matters/pricing_of_pbs_items

[8] ‘A reactive HTA agency’ (according to prof. Lieven Annemans).

[9] ‘A proactive HTA agency’ (according to prof. Lieven Annemans).

 

 

 

Дослідження

Фармакоекономічний аналіз застосування каспофунгіну 70 мг/м2 на добу навантажувальної дози, 50 мг/м2 на добу підтримувальної дози та ліпідного амфотерицину В 3 мг/кг на добу у дітей з онкогематологічними захворюваннями та фебрильною нейтропенією високого ризику

О.М. Стецюк, М.В. Лелека, к. фарм. н., М.А. Арістов, к. м. н.,
ТОВ «Академія оцінки технологій охорони здоров’я України», м. Київ

Economic evaluation of caspofungin 70 mg/m2/day loading dose, 50 mg/m2 maintenance dose treatment versus lipid amphotericin B 50 mg/m2/day in oncohematologic pediatric patients with high-risk of febrile neutropenia

O. Stetsiuk, M. Leleka, PhD, M. Aristov, MD, PhD,
Academy of health technology assessment of Ukraine, Ltd

Summary

The purpose of the study was to determine the clinical and economic feasibility of using capofugin in comparison with lipid amphotericin B (L-Amb) in hematologic children with high-risk of febrile neutropenia (FN) as preemptive or empirical therapy in Ukraine. We identified trials via systematic searches in Pubmed and Cochrane databases in September 2017  and included randomised controlled trials (RCT) in our analysis, that compared empirical and preemptive therapy using caspofungin or L-Amb, in infants and children up to 18  years of age with high-risk FN. Clinical efficacy analysis in terms of the response on therapy showed success rate 72% (95 % CI 0,67; 0,78) and 50 % (95% CI 0,12; 0,87) in caspofungin and L-Amb group, respectively. Cost-effectiveness analysis included the direct medical cost for first line treatment (including adverse events treatment) and second line treatment for breakthrough fungal infection as well as success rate for comparative medicines. We demonstrated that caspofungin is more effective preemptive or empirical therapy for fungal infection in children compared with L-Amb in Ukraine and ICER is 44 236,98  ₴.

Key words: caspofungin, febrile neutropenia, lipid amphotericin B, preemptive therapy, empirical therapy.

Статтю написано за результатами оцінки технологій охорони здоров’я застосування каспофунгіну 70 мг/м2 на добу навантажувальна доза, 50 мг/м2 на добу підтримувальна доза та ліпідного амфотерицину В 3 мг/кг на добу у дітей з онкогематологічними захворюваннями та фебрильною нейтропенією високого ризику, яка була виконана ТОВ «Академія оцінки технологій охорони здоров’я України».

Ключові слова: каспофунгін, фебрильна нейтропенія, ліпідний амфотерицин В, преемптивна терапія, емпірична терапія.

Анотація

Високодозова хіміотерапія онкогематологічних захворювань у дітей спричиняє занадто високий ризик розвитку інфекційних ускладнень. Водночас найбільш значущими факторами, що зумовлюють розвиток інфекцій, є нейтропенія та ураження цілості шкіряного покриву і слизових оболонок. Невід’ємною частиною сучасних протоколів лікування онкогематологічних хворих є преемптивна або емпірична терапія інфекційного процесу, особливо грибкового походження. Поряд із застосуванням амфотерицину В як основного препарату для профілактики та лікування інфекційних грибкових захворювань з’явились нові лікарські засоби (ЛЗ) групи ехінокандинів, які виявились ефективними і менш токсичними. Завданням сучасної педіатричної онкогематології є вибір адекватних та економічно вигідних ЛЗ для профілактики і лікування грибкової інфекції.

Вступ

Метою дослідження було визначення клінічної та економічної доцільності застосування каспофунгіну порівняно з ліпідним амфотерицином В у онкогематологічних хворих дітей з фебрильною нейтропенією (ФН) високого ризику як преемптивної або емпіричної терапії.

Фебрильну нейтропенію пов’язують із 50% усіх випадків смертності при лейкозі, лімфомах і солідних пухлинах. Вважається, що більшість (якщо не всі) епізодів гарячки під час нейтропенії мають інфекційне походження. Проте збудники інфекції визначаються лише в меншості випадків.

Ступінь нейтропенії, як наслідок захворювання або терапії, безпосередньо пов’язаний із частотою серйозних бактеріальних і грибкових інфекцій. Існує значне збільшення частоти випадків серйозних інфекцій, коли абсолютне число нейтрофілів (АЧН) опускається нижче 500 кл/мл3. Пацієнти з АЧН <100 кл/мл3 мають найвищий ризик інфікування [1].

Протягом останніх двох десятиріч епідеміологія кандидемії змінилась — спостерігається збільшення кількості епізодів, спричинених штамами не-Candida albicans.

Проведені дослідження демонструють, що раннє протигрибкове лікування дає змогу знизити смертність у пацієнтів з нейтропенією. Ліпосомальний амфотерицин, ехінокандини (каспофунгін, мікафунгін) і вориконазол вважаються найкращими варіантами лікування, особливо для Candida glabrata та Candida krusei. Дезоксихолат амфотерицину B зазвичай не рекомендується через його нефротоксичність [2, 3].

Згідно із сучасним підходом до лікування, емпірична протигрибкова терапія (якщо її вибрано як стратегію) має бути розпочата у дітей високого ризику з первинною або рецидивуючою гострою лейкемією та гранулоцитопенією, а також у пацієнтів, яким проводять алогенну пересадку кісткового мозку після 4 діб лихоманки, причина якої незрозуміла і яка не відповідає на терапію антибіотиками широкого спектра дії. Лікування має тривати до підвищення рівня гранулоцитів та за відсутності підозрюваної або підтвердженої інвазивної грибкової інфекції (IГІ) [21].

Пацієнтам, які отримують протигрибкову профілактичну терапію препаратами без протипліснявої активності (наприклад, флуконазол), для емпіричної терапії варто призначати або каспофунгін, або ліпідний амфотерицин В (L-AmB) [4].

Під час проведення аналізу сучасних міжнародних настанов було виявлено, що емпірична протигрибкова терапія із застосуванням L-AmB і каспофунгіну у дітей з ФН є поширеною і рекомендованою практикою у світі. Американське товариство з онкології у 2017 р. рекомендувало застосовувати каспофунгін або L-AmB для лікування лихоманки та нейтропенії у дітей зі злоякісними пухлинами і високим ризиком ІГІ та у реципієнтів гемопоетичних стовбурових клітин [5]. В інших світових та європейських рекомендаціях також пропонується обирати стратегію емпіричної антифунгальної терапії у педіатричних пацієнтів з високим ризиком і гранулоцитопенією після 96 год лихоманки із незрозумілої причини [6–10].

Клінічний аналіз (аналіз ефективності і безпеки) порівнюваних технологій

Для проведення клінічного аналізу ефективності застосування каспофунгіну як преемптивної та емпіричної терапії у разі підозри на грибкові інфекції у дітей з ФН порівняно з L-AmB було здійснено пошук клінічних досліджень у базах даних бібліотеки Cochrane (реєстр рандомізованих контрольованих досліджень) і бази даних Pubmed.

Було проведено пошук прямих порівняльних досліджень (застосування каспофунгіну порівняно з L-AmB), а також інших клінічних досліджень, у т. ч. рандомізованих контрольованих (дата пошуку 11.09.2017 р.).

У результаті пошуку прямих порівняльних досліджень застосування каспофунгіну порівняно з L-AmB у дітей з ФН було знайдено 56 публікацій в базі Pubmed і 63 в базі Cochrane (рис. 1)

За результатами пошуку рандомізованих клінічних досліджень для клінічного аналізу були відібрані 3 статті: Маертенс 2010 р. [11], Каселлі 2012 р. [12] і Мохамед 2012 р. [11–13].

Вказані дослідження увійшли до систематичного огляду і метааналізу ефективності та безпеки застосування каспофунгіну порівняно з L-AmB [14]. Цей систематичний огляд присвячений оцінці ефективності й безпеки каспофунгіну порівняно з іншими протигрибковими ЛЗ для запобігання та/або лікування ІГІ у дітей. Проведена оцінка методологічної якості досліджень за критеріями Jadad виявила достатній рівень якості досліджень (≥3).

Було проведено клінічний аналіз ефективності, який виявив, що середньозважені абсолютні показники ефективності (за багатокомпозитною точкою трьох досліджень) становили 72% (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,67; 0,78) і 50% (95% ДІ 0,12; 0,87) відповідно у групах каспофунгіну та L-AmB. Результати є статистично достовірними.

Напрямок ефекту двох досліджень (Маертенс 2010 р. і Мохамед 2012 р.) дав можливість припустити, що каспофунгін є більш ефективним ніж амфотерицин В, у той час як у дослідженні Каселлі 2012 р. різниця була майже нульовою. Загальний сумарний показник (відносний ризик (ВР) 1,47) виявив напрямок ефекту на користь каспофунгіну, але без належної точності, щоб мати можливість стверджувати це (ДІ 95% 0,78; 2,79). Набір досліджень був гетерогенним (І² 0,77), що виправдовував аналіз на основі моделі випадкових ефектів.

Додатково було оцінено фактор побічних реакцій (ПР), що має значний вплив на загальну ефективність досліджуваних технологій, а також на лікування їх клінічних проявів. Спільною ПР, частоту виникнення якої вивчали у дослідженнях, була нефротоксичність. Крім того, у дослідженні М.Т. Розанової 2016 р. частоті виникнення нефротоксичності було присвячено окремий метааналіз [14]. Проведений аналіз показав, що абсолютний ризик виникнення нефротоксичності у дітей з ФН у групах каспофунгіну і L-AmB становлять відповідно 15,6 і 13,9%. Ці показники підтверджені статистичною достовірністю. Водночас частота випадків виникнення нефротоксичності показала гомогенність результатів (І² 0,19) і загальний сумарний показник ВР становив 1,17, ДІ 95% 0,46; 2,97 [14]. Обмеженнями метааналізу М.Т. Розанової 2016 р. були вікова різниця у включених в дослідження пацієнтів, обмежена кількість досліджень, обмежений розмір вибірки у них, певна неоднорідність у виборі вимірюваних кінцевих точок. Але попри ці обмеження, внутрішня валідність включених досліджень була високою. Два дослідження, що надають сприятливі результати для каспофунгіну, характеризуються високою якістю (максимальна кількість балів за шкалою Jadad).

Загалом каспофунгін очевидно має більшу сприятливу ефективність без підвищення ризику виникнення ПР порівняно з амфотерицином.

Фармакоекономічний аналіз та аналіз «витрати-ефективність» застосування амфотерицину В і каспофунгіну у педіатричних хворих

Проведено порівняльну фармакоекономічну оцінку вартості терапії двох препаратів: амфотерицину В (АМФОЛІП, суспензія для розчину для інфузій, 5 мг/мл по 10 мл у скляному флаконі; по 1 флакону в блістері; по 1 блістеру разом з голкою-фільтром у блістері в картонній коробці, виробництва Бхарат Сірамс енд Вакцинс Лімітед, Індія) та каспофунгіну (КАНСИДАЗ® ліофіл. д/р-ну д/інф. 50 мг фл. №1, Мерк Шарп енд Доум Інк., Швейцарія).

Визначені прямі витрати і вартість захворювання. Було оцінено показник «витрати-ефективність», інкрементальний показник вартості-ефективності та вартість переходу з амфотерицину В на каспофунгін.

У дослідженні для розрахунків використовували дозу препаратів відповідно до затверджених в Україні інструкцій для медичного застосування ЛЗ: амфотерицин В 3 мг/кг/доб (згідно з інструкцією для медичного застосування, не рекомендується зберігати розчинену інфузійну емульсію АМФОЛІПУ). КАНСИДАЗ®: доза навантаження у перший день — 70 мг/м2, підтримувальна — 50 мг/м2. Розчин для інфузій каспофунгіну необхідно використовувати протягом 24 год, якщо він зберігається при температурі 25 °C і нижче, або протягом 48 год, якщо він зберігається у холодильнику при 2–8 °C. Тривалість лікування обома препаратами — 14 діб.

Згідно з літературними джерелами, 50% випадків онкогематологічних захворювань у дітей становить гострий лімфобластний лейкоз, який зустрічається найчастіше у віці 3–5 років, тому для розрахунків було прийнято, що маса тіла дитини буде становити 20 кг, а площа поверхні тіла — 0,76 м2. Враховуючи дозу 3 мг/кг, необхідна кількість амфотерицину В становить 2 флакони для разової інфузії.

Для економії коштів в основу дослідження нами було покладено, що згідно з інструкцією для медичного застосування каспофунгін після розчинення може зберігатись у формі в/в інфузії до 2 діб у холодильнику. З метою економії у перший та останній дні лікування використовуватиметься каспофунгін 50 мг, а з 2-го по 13-й день — каспофунгін 70 мг, який буде поділений на 2 введення.

Кожен з препаратів мав аналогічний спосіб застосування — 1 інфузія на добу, тобто потребував рівних додаткових витрат. У подальших розрахунках вважалось за доцільне порівнювати лише прямі медичні витрати, а саме вартість ЛЗ і медичних виробів, які необхідні для застосування препаратів.

Згідно з даними Національного канцер-реєстру, в Україні щорічно реєструється близько 303 випадки лейкемії у дитячій популяції [15]. До того ж рівень смертності є критично високим — кожна 4-та особа помирає. Однак крім зазначених видів лейкемії (303 випадки) до злоякісних новоутворень (ЗН) гематологічної патології належать також ходжкінські (85 випадків на рік, 1,2 на 100 тис. населення) та неходжкінські лімфоми (60 випадків на рік, 0,9 на 100 тис. населення). Розрахунок загальної кількості хворих дитячого віку з онкогематологічними захворюваннями виявив, що гематологічні ЗН у дітей в Україні становлять 448 випадків на рік.

У розрахунках фармакоекономічного аналізу було зроблене припущення, що загальна кількість онкогематологічних пацієнтів протягом 5 років (2017–2022 рр.) буде незмінною.

Аналіз «вартості захворювання» (СОІ)

Аналіз «вартості захворювання» включає розрахунок кількості хворих, які потребують лікування вказаними препаратами — 448 пацієнтів дитячого віку.

Обсяг прямих медичних витрат (direct medical costs, DMC) відповідав вартості терапії протягом 14 діб на 1 хворого для кожного з ЛЗ (табл. 1). Аналіз проводили за формулою:

COI = N × DMC,

де: СОІ — «вартість захворювання» (cost of illness); N — кількість пацієнтів; DMC — прямі медичні витрати.

Аналіз «витрати–ефективність»

Аналіз «витрати–ефективність» (cost–effectiveness analysis CEA) — передбачає порівняння як вартості (у грошовому еквіваленті), так і ефективності (прямі та опосередковані клінічні ефекти) методів лікування.

Для проведення CEA необхідно розрахувати коефіцієнт «витрати–ефективність» (cost–effectiveness ratio, CER) для кожного методу лікування, тобто витрати на одну одиницю ефективності.

Розрахований показник ефективності лікування для амфотерицину В (CERамфо ) становив 0,5; показник ефективності лікування каспофунгіном (CERкаспо) — 0,72.

CERамфо становив 178 360,56 грн, а CERкаспо — 137 378,36 грн.

Різниця CERамфо – CERкаспо становить 40 982,20 грн, що свідчить про клінічну перевагу і економічну доцільність каспофунгіну.

З фармакоекономічної точки зору лікування каспофунгіном має менший показник ефективності витрат і вищу ефективність порівняно з амфотерицином В, тому ця технологія є більш прийнятною.

Коефіцієнт приросту ефективності витрат (incremental cost–effectiveness ratio, ICER), визначає додаткову суму, яку необхідно витратити для отримання додаткової одиниці ефективності при використанні більш ефективного і більш витратного методу лікування замість іншого.

Кожен додатковий рецидив захворювання потребуватиме (амфотерицин В порівняно з каспофунгіном):

ICER = 44 236,98 грн.

У клінічній практиці при неефективності антифунгальної терапії використовують методику переходу на іншу групу протигрибкових препаратів. Були знайдені 2 публікації аналізу «витрати-ефективність» застосування каспофунгіну та амфотерицину В у нейтропенічних хворих, яких при неефективності одного з препаратів переводили на інший [16, 17].

На основі даних метааналізу та вивчення ефективності препаратів нами була проведена економічна оцінка переведення хворих з амфотерицину В на каспофунгін і навпаки [14] (рис. 2, 3).

У разі неефективності препарату чи «прориву» фунгальної інфекції зміну лікування на інший протигрибковий препарат проводять через 48 год лікування.

Вірогідність переходу з амфотерицину В на лікування каспофунгіном становить 0,5, тобто 224 дитини перейдуть, а 224 залишаться на лікуванні каспофунгіном.

COI (при переході з амфотерицину В на каспофунгін) становитиме 44 986 532,86 грн.

Вірогідність переходу з каспофунгіну на амфотерицин В становить 0,28, тобто 323 хворих залишаться на лікуванні каспофунгіном, а 125 осіб перейдуть на лікування амфотерицином:

СOI (при переході з каспофунгіну на амфотерицин В) = 45 558 706,71 грн.

Різниця = Вартість Перехід 2 – Вартість Перехід 1.

Економія витрат при переході з амфотерицину В на каспофунгін для 448 пацієнтів становитиме 572 173,84 грн.

Вивчення нефротоксичності

З метою аналізу впливу корекції ПР на вартість лікування було зроблено припущення, що для зменшення токсичного впливу антифунгальної терапії на нирки пацієнтам з нефротоксичністю ступеня 2–3 будуть проводити інфузійну терапію у дозі 1,25 мл/доб. Протягом 2 діб хворі діти будуть отримувати розчин глюкози 5% 500 мл, розчин натрію хлориду 0,9% 500 мл, розчин Рінгера лактата 250 мл. Вартість ЛЗ і медичних виробів для проведення детоксикаційної терапії у хворих з нефротоксичністю протягом антифунгальної терапії упродовж 2 діб становитиме 220,30 грн.

Частота виникнення нефротоксичності для амфотерицину В становить 0,139, а для каспофунгіну — 0,156.

Прямі витрати на лікування ІГІ і терапії нефротоксичності (з урахуванням ймовірності виникнення) становитимуть 89 210,90 і 98 946,78 грн відповідно для амфотерицину В і каспофунгіну.

Враховуючи витрати на нефротоксичність, розраховані коефіцієнти CER становитимуть 178 801,16 і 137 684,33 грн на виліковування одного хворого відповідно для амфотерицину В і каспофунгіну.

Загальний показник ICER становить(98 946,78–89 210,90) / (0,72–0,5) = 44 254,01 (грн), тобто кожний додатковий рецидив захворювання (з урахуванням нефротоксичності) при застосуванні амфотерицину В потребуватиме додатково 44 254,01 грн з відповідного бюджету порівняно з каспофунгіном.

Проведена фармакоекономічна оцінка нефротоксичної дії амфотерицину В і каспофунгіну виявила, що витрати на усунення ПР (нефротоксичної дії) не впливають на економічний ефект застосування каспофунгіну.

Аналіз чутливості

При проведенні фармакоекономічних досліджень необхідно враховувати, що параметри, які включаються у розрахунки, мають деяку варіабельність. У певних межах може коливатись ціна на ЛЗ, вартість професійних послуг, тривалість лікування тощо. Для визначення ступеня стійкості отриманих результатів фармакоекономічних досліджень використовують аналіз чутливості.

Встановлено, що домінуючим варіантом лікування є використання каспофунгіну, а його застосування у дітей при вибраному моделюванні є найчастішим. Тому нами був проведений однофакторний аналіз чутливості, який дав змогу виявити відсоток збільшення ціни на препарат КАНСИДАЗ®[1] 70 мг, при якому модель залишається стійкою, а саме, при збільшенні ціни на КАНСИДАЗ® 70 мг на 37% схема лікування каспофунгіном буде залишатись економічно доцільною порівняно з амфотерицином В.

Аналіз впливу на бюджет

Проведений аналіз впливу на бюджет впродовж часового горизонту у 5 років застосування амфотерицину В (АМФОЛІП суспензія для розчину для інфузій, 5 мг/мл, по 10 мл у флаконах №1; виробництва Бхарат Сірамс енд Вакцинс Лімітед, Індія) та каспофунгіну (КАНСИДАЗ® ліофіл. д/р-ну д/інф. 50 мг, 70 мг фл. №1, Мерк Шарп енд Доум Інк., Швейцарія) дозволяє зробити висновок, що у разі застосування препарату КАНСИДАЗ® економія коштів для преемптивного чи емпіричного лікування онкогематологічних дітей з ФН високого ризику становить 21,8 млн грн.

Обговорення

Лікування онкогематологічних захворювань з використанням інтенсивної хіміотерапії привело не лише до високих показників ефективності, але й до підвищення рівня захворюваності. Інфекційні ускладнення представляють значну частку ускладнень внаслідок токсичності, пов’язаної з лікуванням. Пацієнти з гематологічними розладами мають значний ризик розвитку системних грибкових інфекцій. Ехінокандини — перші у своєму класі протигрибкові препарати, які розроблені для впливу на стінку клітини грибків. Специфічність їх дії привела до зменшення випадків ПР при їх застосуванні порівняно із терапією іншими протигрибковими ЛЗ, зокрема, амфотерицином В та азольним класом протигрибкових препаратів. Це сприяло швидкому впровадженню ехінокандинів у лікування і на цей час вони стали одним із провідних класів ЛЗ у протигрибковій терапії.

У цьому дослідженні було виявлено, що каспофунгін є домінантною технологією порівняно з амфотерицином В. Економія коштів на одного вилікуваного хворого дорівнює 40 982,2 грн, що становить економію у 572 173,84 грн/рік для лікування 448 пацієнтів педіатричного віку і дає можливість пролікувати додатково 5 хворих з ФН.

Попри те що явища нефротоксичності у дорослих при застосуванні амфотерицину В загальновідомі, нами було виявлено, що у дітей використання каспофунгіну призводило до незначного, але все ж зростання рівня нефротоксичних явищ. У вибраній моделі пацієнтам з нефротоксичністю середньої важкості була призначена інтенсивна інфузійна терапія протягом 2 діб. До вартості лікування було включено вартість медичних виробів при застосуванні інфузійної терапії з урахуванням ймовірності виникнення нефротоксичних явищ. Зважаючи на ефективність застосування каспофунгіну, співвідношення CER для препарату збільшилось лише на 17,03 грн на 1 хворого, що не вплинуло на загальну перевагу каспофунгіну.

Важливим моментом фармакоекономічного аналізу є визначення стійкості моделі при зміні одного з основних показників. За такий показник нами було вибрано ціну каспофунгіну як домінуючої технології. Проведений аналіз чутливості виявив, що каспофунгін залишається економічно вигідним порівняно з амфотерицином В при підвищенні ціни на 37%.

Дані нашої роботи збігаються з опублікованими даними досліджень економічного впливу каспофунгіну та амфотерицину В при ФН у дорослих, які були отримані в Австралії, Італії і Великобританії [18–20].

Література

  1. Sharma A. Febrile neutropenia in haematological malignancies. / A. Sharma, N. Lokeshwar // J PostgradMed., 2005. – Vol 51. – Suppl. 1.
  2. Cugno C. Epidemiology, risk factors, and therapy of candidemia in pediatric hematological patients / C. Cugno, S. Cesaro // Pediatric Reports 4, 9 (2012).
  3. Invasive Fungal Infections in Children With Hematologic and Malignant Diseases / S.N. Ozsevik [et al.] // J Pediatr Hematol Oncol. – 2015. – Mar; 37(2): e69–72.
  4. Бебешко В.Г. Диспансерний нагляд за пацієнтами дитячого віку із злоякісними захворюваннями системи крові педіатром та лікарем загальної практики — сімейної медицини (методичні рекомендації) / В.Г. Бебешко, В.Д. Дроздова // Міністерство охорони здоров’я України Національна Академія медичних наук України Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. – 2012.
  5. Guideline for the Management of Fever and Neutropenia in Children With Cancer and Hematopoietic Stem-Cell Transplantation Recipients: 2017 Update / T. Lehrnbecher [et al.] // JCO 35. – 2082–2094 (2017).
  6. Fourth European Conference on Infections in Leukaemia (ECIL-4): guidelines for diagnosis, prevention, and treatment of invasive fungal diseases in paediatric patients with cancer or allogeneic haemopoietic stem-cell transplantation / A.H. Groll [et al.] // The Lancet Oncology 15, e327–e340 (2014).
  7. Consensus guidelines for the use of empiric and diagnostic-driven antifungal treatment strategies in haematological malignancy, 2014 / C.O. Morrissey [et al.] // Intern Med J 44, 1298–1314 (2014).
  8. 2016 guideline strategies for the use of antifungal agents in patients with hematological malignancies or hematopoietic stem cell transplantation recipients in Taiwan / B.-S. Ko [et al.] // Journal of Microbiology, Immunology and Infection (2017).
  9. Guidelines for Antifungal Therapy Mycology Online. Available at: http://www.mycology.adelaide.edu.au/guidelines/. (Accessed: 24th September 2017).
  10. ESCMID* guideline for the diagnosis and management of Candida diseases 2012: prevention and management of invasive infections in neonates and children caused by Candida spp. / W.W. Hope [et al.] // Clinical Microbiology and Infection 18, 38–52 (2012).
  11. A randomized, double-blind, multicenter study of caspofungin versus liposomal amphotericin B for empiric antifungal therapy in pediatric patients with persistent fever and neutropenia / J.A. Maertens [et al.] // Pediatr. Infect. Dis. J. 29, 415–420 (2010).
  12. A prospective, randomized study of empirical antifungal therapy for the treatment of chemotherapy-induced febrile neutropenia in children / D. Caselli [et al.] // Br. J. Haematol. –158, 249–255 (2012).
  13. Mohamed W.A. A randomized, double-blind, prospective study of caspofungin vs. amphotericin B for the treatment of invasive candidiasis in newborn infants / W.A. Mohamed, M.A. Ismail // J. Trop. Pediatr. 58, 25–30 (2012).
  14. Efficacy and safety of caspofungin in children: Systematic review and meta-analysis / M.T. Rosanova [et al.] // Arch Argent Pediatr 2016;114(4):305–312.
  15. Національний канцер реєстр України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ncru.inf.ua/
  16. Economic Evaluation of Caspofungin versus Liposomal Amphotericin B for Empiric Antifungal Treatment in Patients with Neutropenic Fever in Italy / W.B. Stam, F. Aversa, R.N. Kumar, J.P. Jansen. – Value in health. V.11, Nov.5, 2008.
  17. A cost-effectiveness analysis of caspofungin vs. liposomal amphotericin B for treatment of suspected fungal infections in the UK / K. Bruynesteyn [et al.] // European Journal of Haematology. – 2007.
  18. Economic impact of caspofungin as compared with liposomal amphotericin B for empirical therapy in febrile neutropenia in Australia / D. Al-Badriyeh, D. Liew, K. Stewart, D.C. Kong // Journal of Antimicrobial Chemotherapy (2009) 63, 1276–1285.
  19. Economic Evaluation of Caspofungin versus Liposomal Amphotericin B for Empiric Antifungal Treatment in Patients with Neutropenic Fever in Italy / W.B. Stam, F. Aversa, R.N. Kumar, J.P. Jansen // Value Health. – 2008 Sep-Oct;11(5):830–41.
  20. A cost-effectiveness analysis of caspofungin vs. liposomal amphotericin B for treatment of suspected fungal infections in the UK / K. Bruynesteyn [et al.] // European Journal of Haematology ISSN 0902–4441.
  21. Fourth European Conference on Infections in Leukaemia (ECIL-4): guidelines for diagnosis, prevention, and treatment of invasive fungal diseases in paediatric patients with cancer or allogeneic haemopoietic stem-cell transplantation / A.H. Groll [et al.] // The Lancet Oncology 15, e327–e340 (2014).

    [1]Зареєстрована торгова марка MERCK & CO., Inc., Kenilwort, N.J., U.S.A.

Фармакоекономічна оцінка застосування фулвестранту порівняно із хіміотерапією для лікування хворих на місцевопрогресуючий або метастатичний ER (+) HER2 (–) рак молочної залози з рецидивом або прогресуванням у постменопаузальний період, після застосування першої лінії гормональної терапії (антиестрогенів та інгібіторів ароматази) і за відсутності вісцерального кризу


М.А. Арістов1, к. м. н., О.Я. Міщенко2, д-р фарм. н., В.Ю. Адонкіна2, к. фарм. н., О.М. Стецюк1
1ТОВ «Академія оцінки технологій охорони здоров’я України»
2Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, м. Харків


Pharmacoeconomic evaluation of fulvestrant (500 mg once monthly) as compared with CMF chemotherapy (cyclophosphamide 600 mg/m2, methotrexate 40 mg/m2, fluorouracil 600 mg/m2) for locally advanced or metastatic ER (+) HER2 (-) breast cancer treatment in postmenopausal period in case of recurrence or progression after first line hormone therapy of antiestrogen and aromatase inhibitors and in case of absence of visceral crisis


M. Aristov1, MD, PhD, O. Mishchenko2, Pharm. D, V. Adonkina2, PhD, O. Stetsiuk1
1
Academy of health technology assessment of Ukraine, LtD
2Institute of Pharmacy Professionals Qualification Improvement of the National University of Pharmacy


Summary

Use of fulvestrant an estrogen receptor antagonist is complicated by its high cost. Actual treatment practice of metastatic breast cancer in Ukraine is chemotherapy (ChT) including CMF regime (cyclophosphamide + methotrexate + fluorouracil).

Methods of research. Pharmacoeconomic evaluation of fulvestrant (500 mg once monthly) therapy versus CMF ChT was conducted. The cost-effectiveness analysis with time horizon of 1 year was used. Direct costs were taken into account with discount rate of 3% includes cost of medical products, cost of medical devices, adverse events (AEs) of 3-4 degree of severity (febrile neutropenia, diarrhea, vomiting). Additional calculation includes patients staying at hospital during basic therapy and AEs treatment. Indirect costs were not taken into account because all patients were at retirement age and GDP losses were insignificant. Prices for medicines and medical products are used in accordance with the data of the existing registers of wholesale prices. The cost of staying patients is determined by the official website of the private clinic «Boris». The cost of AEs treatment were calculated based on additional search strategy in Pubmed data base. The incremental cost-effectiveness ratio (ICER) for fulvistrant compared to CMF ChT was calculated according to the formula: total treatment costs (fulvestrant) — total treatment costs (CMF)/clinical efficacy (fulvestrant) — clinical efficacy (CMF). As a measure of the clinical efficacy the indicator of overall survival (OS) was used.

Results. The total direct cost of fulvestrant treatment is 217 906,54 UAH compare with 258 969,23 UAH CMF treatment. The overall survival of patients in fulvestrant treatment is 1,875 years, and CMF is 1,5 years. ICER = -109 497,84 UAH for one additional life year saved.

Conclusion. Fulvestrant treatment (500 mg once monthly) for locally advanced or metastatic ER (+) HER2 (-) breast cancer in postmenopausal women with recurrence or progression of the disease after the application of the first line of hormonal therapy (nonsteroid antiestrogenes and aromatase inhibitors) and in the absence of the visceral crisis is cost-effective therapy in compared with CMF ChT with clinical benefits.

Key words: fulvesrtant, CMF chemotherapy, breast cancer, cost-effectiveness.

Анотація

В Україні застосування фулвестранту — антагоніста естрогенових рецепторів — ускладнюється через його високу вартість, і дуже часто в реальній практиці за наявності показань до його застосування використовуються традиційні схеми хіміотерапії (ХТ), найчастіше — схема циклофосфамід + метотрексат + флуороурацил (ЦМФ).

Методи дослідження. Досліджувані схеми: фулвестрант (500 мг 1 раз/міс) порівняно із ХТ ЦМФ (циклофосфамід 600 мг/м2, метотрексат 40 мг/м2, флуороурацил 600 мг/м2).

Було застосовано фармакоекономічний метод аналізу «витрати–ефективність». Період дослідження — 1 рік. Враховували лише прямі витрати включно з коефіцієнтом дисконту 3%: вартість річного курсу лікування порівнюваними схемами; вартість виробів медичного призначення (ВМП), за допомогою яких виконують маніпуляції і введення препаратів; вартість лікування побічних реакцій (ПР): фебрильної нейтропенії (ФН) 3-4 ступеня важкості, гастроінтестинальних ПР 3-4 ступеня (діарея та блювота), а також вартість перебування хворих у стаціонарі протягом проведення основної терапії та лікування ПР. Непрямих витрат не враховували, оскільки вважали, що всі пацієнти пенсійного віку і втрати валового внутрішнього продукту (ВВП) є незначними. Ціни на лікарські засоби (ЛЗ) та ВМП використані відповідно до даних чинних реєстрів оптово-відпускних цін. Вартість перебування хворих у стаціонарі визначена за даними офіційного сайту приватної клініки «Борис». Витрати на терапію ПР та ведення пацієнтів у випадку їх виникнення розраховували з урахуванням їх частоти, що визначали за даними літератури.

Інкрементальний показник «витрати-ефективність» (ICER) при застосуванні фулвестранту порівняно з ХТ ЦМФ розраховували за формулою: загальні витрати на лікування (фулвестрант) — загальні витрати на лікування (ЦМФ)/клінічна ефективність (фулвестрант) — клінічна ефективність (ЦМФ). Як показник клінічної ефективності досліджуваних схем використовували показник загальної виживаності (ЗВ) (overall survival — OS).

Результати. Загальні витрати на застосування фулвестранту з урахуванням витрат на лікування ПР і перебування в клініці становили 217 906,54 грн., схеми ЦМФ — 258 969,23 грн. Загальна виживаність пацієнтів при застосуванні фулвестранту становить 1,875 року, а ЦМФ — 1,5 роки. ICER = -109 497,84 грн на один додатковий рік збереженого життя.

Висновок. Застосування фулвестранту (500 мг 1 раз на місяць) порівняно з ХТ ЦМФ (циклофосфамід 600 мг/м2, метотрексат 40 мг/м2, флуороурацил 600 мг/м2) для лікування жінок у постменопаузальний період, хворих на місцевопрогресуючий або метастатичний ER (+) HER2 (–) рак молочної залози (РМЗ) з рецидивом або прогресуванням після застосування першої лінії гормональної терапії (нестероїдних антагоністів естрогенів та інгібіторів ароматази) і за відсутності вісцерального кризу є клінічно обґрунтованим з точки зору частоти виникнення ПР та тривалості життя пацієнтів й економічно більш вигідним в умовах системи охорони здоров’я України.

Ключові слова: фулвестрант, хіміотерапія ЦМФ, рак молочної залози, аналіз витрати-ефективність.

Вступ

Рак молочної залози — найчастіше діагностований рак і головна причина смерті серед жінок з приблизно 1,7 млн випадків та 521,9 тис. смертей у світі станом на 2012 р. Це також найбільш часто діагностований рак у більшості країн світу (у 140 з 184) і на нього припадає 25% випадків раку та 15% випадків смерті від онкологічних захворювань жінок. Показник смертності від РМЗ у країнах з низьким і середнім рівнем доходів вищий, попри меншу захворюваність, але через пізню діагностику та обмежений доступ до лікування [1].

В основі принципів сучасного лікування метастатичного раку молочної залози (м-РМЗ) лежить індивідуальний підбір терапії з урахуванням біологічних особливостей пухлини. Головною метою лікування є досягнення ремісії захворювання та продовження її протягом максимально тривалого періоду. При цьому дуже важливим є збереження якості життя пацієнток [2].

Ендокринотерапія є терапією вибору для лікування гормонозалежного РМЗ. Ефективність її не поступається ефективності XT, а частота і ступінь важкості небажаних явищ (ПР) значно нижчі, ніж при XT. Сьогодні існує кілька груп препаратів, що впливають на гормональні рецептори: антиестрогени, інгібітори ароматази, агоністи рилізинг-фактора лютеінізуючого гормону, прогестини [3].

Фульвестрант є синтетичним селективним дизрегулятором естрогенових рецепторів (ЕР). На відміну від тамоксифену, якому властива часткова агоністична дія, та від інгібіторів ароматази, що зменшують кількість естрогену, доступного для клітин пухлини, фулвестрант конкурентно взаємодіє з ЕР і блокує їх [4]. Зазначене вище призводить до повного пригнічення проходження естрогенних сигналів через рецептори. Фулвестрант позбавлений перехресної резистентності з іншими препаратами ендокринотерапії [4, 5–7]. Це створює умови для широкого застосування фулвестранту у хворих з гормонозалежним РМЗ і відкриває можливості для більш тривалого контролю за захворюванням.

Естроген-рецептор позитивний РМЗ є чутливим до гормональної терапії, але в кінцевому підсумку розвивається резистентність. Перехід на інший тип ендокринної терапії, коли розвивається резистентність, може обійти цю проблему і відтермінувати потребу в цитотоксичній ХТ.

Показанням до застосування фулвестранту є місцевопрогресуючий або метастатичний ER (+) HER2 (–) РМЗ з рецидивом або прогресуванням у постменопаузальний період після застосування першої лінії гормональної терапії (антиестрогенів та інгібіторів ароматази). В Україні широке застосування фулвестранту ускладнюється його високою вартістю, і дуже часто в реальній практиці при наявності показань до його застосування використовуються традиційні схеми ХТ, найчастіше — схема ЦМФ [8].

Мета дослідження

Фармакоекономічна оцінка застосування фулвестранту (500 мг 1 раз на місяць) порівняно із режимом ХТ ЦМФ (циклофосфамід 600 мг/м2, метотрексат 40 мг/м2, флуороурацил 600 мг/м2) для лікування пацієнток у постменопаузальний період, хворих на місцевопрогресуючий або метастатичний ER (+) HER2 (–) РМЗ з рецидивом або прогресуванням після застосування першої лінії гормональної терапії (антиестрогенів та інгібіторів ароматази) і за відсутності вісцерального кризу.

Методи дослідження

Було використано метод фармакоекономічного аналізу «витрати-ефективність» [9]. Горизонт дослідження — 1 рік. Враховували тільки прямі витрати з урахуванням коефіцієнта дисконту 3%: вартість річного курсу лікування порівнюваними схемами; вартість ВМП та додаткових засобів (ДЗ), за допомогою яких виконують маніпуляції і введення препаратів; вартість лікування ПР ФН 3-4 ступеня важкості, гастроінтестинальних ПР 3-4 ступеня (діареї та блювоти), а також вартість перебування хворих у стаціонарі протягом проведення основної терапії та лікування ПР. Непрямі витрати не враховували, оскільки вважали, що всі пацієнти пенсійного віку і втрати ВВП є незначними. При проведенні фармакоекономічної оцінки враховували наявність препаратів у Національному переліку основних лікарських засобів та у реєстрі оптово-відпускних цін на момент проведення аналізу, оскільки було зроблено припущення, що закупівля ЛЗ відбуватиметься за бюджетні кошти [10, 11]. Вартість перебування хворих у стаціонарі визначена за даними офіційного сайту приватної клініки «Борис» [12]. Витрати на терапію ПР та ведення пацієнтів у випадку їх виникнення розраховували з урахуванням частоти випадків, що визначали за даними проведеної пошукової стратегії у базі даних Pabmed.

Інкрементальний показник «витрати-ефективність» при застосуванні фулвестранту порівняно з ХТ ЦМФ розраховували за формулою: загальні витрати на лікування (фулвестрант) — загальні витрати на лікування (ЦМФ)/клінічна ефективність (фулвестрант) — клінічна ефективність (ЦМФ). Як показник клінічної ефективності досліджуваних схем використовували показник OS.

Результати дослідження

Розрахунок вартості річного курсу лікування фулвестрантом хворих на місцевопрогресуючий або метастатичний ER (+) HER2 (–) РМЗ

У переліку оптово-відпускних цін фулвестрант (Фазлодекс, Астра Зенека ЮК Лімітед, Великобританія) наведений лише в одній дозі 250 мг/5 мл № 2 вартістю 15 791,96 грн [11]. Виходячи з мети дослідження, для фармакотерапії хворих на місцевопрогресуючий/метастатичний (МПр/М) ER (+) HER2 (–) РМЗ необхідно використати 2 ампули ЛЗ по 250 мг, щоб отримати необхідну дозу. На річний курс терапії потрібні 13 доз фулвестранту по 500 мг кожна (табл. 1).

Під час розрахунку загальної вартості терапії фулвестрантом враховували вартість ВМП та ДЗ, за допомогою яких виконують маніпуляції і парентеральне введення ЛЗ: рукавичок медичних латексних стерильних, маски медичної, вати, шприців, систем для переливання крові, що становило 108,94 грн на 13 курсів лікування.

Розрахунок вартості лікування ПР при застосуванні фулвестранту

За даними наукової літератури, при застосуванні фулвестранту приблизно в 1% хворих розвивається ФН або нейтропенія 4 ступеня важкості, також відомі гастроінтестинальні ПР: блювота та діарея [13]. Тому було доцільним враховувати витрати на фармакотерапію ПР.

Відповідно до клінічних рекомендацій лікування ФН, пацієнти мають отримувати гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (Г-КСФ) — глікопротеїн, який регулює утворення функціонально активних нейтрофілів та їх вихід у кров із кісткового мозку. Вже у перші 24 год після введення ЛЗ значно збільшується число нейтрофілів у периферичній крові із невеликим підвищенням числа моноцитів. Лікування або профілактику важких інфекційних ускладнень при ФН проводять за допомогою парентерального введення карбопенемів і протигрибкових ЛЗ. До протоколу лікування включено глюкокортикоїди (дексаметазон) та β-лактамні антибіотики, зокрема меропенем [14]. Витрати на фармакотерапію ФН разом з вартістю ВМП і ДЗ, за допомогою яких виконують парентеральне введення препаратів, на 1 хворого на рік становлять 7725,24 грн.

З метою визначення частоти випадків гастроінтестинальних ПР (діареї та блювоти 3–4 ступеня) при лікуванні фулвестрантом провели пошук та аналіз релевантних літературних джерел, в результаті чого було відібрано дослідження PALOMA [13]. Згідно з даними цього дослідження, частота випадків виникнення діареї та блювоти 3 ступеня важкості при лікуванні фулвестрантом становить 1% [13]. Було визначено, що витрати на фармакотерапію гастроінтестинальних ПР разом з вартістю ВМП і ДЗ, за допомогою яких виконують маніпуляції та парентеральне введення ЛЗ, з урахуванням імовірності виникнення на 1 хворого становили 271,87 грн.

Вартість перебування хворого у стаціонарі протягом проведення терапії фулвестрантом

Згідно з інформацією з офіційного сайту приватної клініки «Борис», вартість перебування хворих у стаціонарі протягом проведення терапії (1 год) становить 148 грн, протягом 1 доби (при лікуванні ПР) — 3340 грн [12].

Показники загальної вартості лікування пацієнтів фулвестрантом протягом одного року (13 курсів) наведено в табл. 2.

Розрахунок вартості річного курсу лікування МПр/М ER (+) HER2 (–) РМЗ за схемою ЦМФ (циклофосфамід 600 мг/м2, метотрексат 40 мг/м2, 5-фторурацил 600 мг/м2)

Із хіміотерапевтичних ЛЗ до першого видання Національного переліку основних ЛЗ були включені: циклофосфамід у дозі 500 мг 1 флакон, метотрексат 50 мг і фтороурацил у дозі 250 мг (табл. 3).

Для отримання необхідної дози циклофосфаміду (1038 мг) необхідно взяти 3 флакони по 500 мг, тобто вартість курсової дози циклофосфаміду становить 1377,39 грн (459,13×3).

Для отримання необхідної дози метотрексату (69,2 мг) необхідно 2 флакони по 2 мл (25 мг/мл), а їх вартість становитиме 195,76 грн (97,98×2). Для отримання необхідної дози 5-фторурацилу (1038 мг) необхідно 2 флакони по 10 мл (50 мг/мл) за ціною 238,93 грн, тобто вартість становить 477,86 грн (238,93 × 2).

Відомо, що при непереносимості ХТ, дозу ЛЗ знижують до 80%, що й було враховано під час розрахунку витрат.

Вартість 12 курсів лікування хворих на МПр/МER (+) HER2 (–) РМЗ за схемою ХТ ЦМФ наведено в табл. 4.

Під час проведення ХМ ЦМФ необхідною є терапія супроводу для запобігання розвитку ПР, вартість якої наведена в табл. 5.

Розрахунок витрат на фармакотерапію ПР за схемою ЦМФ

Відомо, що ХТ онкозахворювань і, зокрема РМЗ, супроводжується розвитком низки ПР, які потребують додаткової фармакотерапії. Найбільш загрозливими ПР при застосуванні ХТ є нейтропенія та наступні інфекційні ускладнення, важкість яких залежить від схеми, інтенсивності та дози ХТ, наявності в анамнезі пацієнта променевої або цитотоксичної терапії, супутніх захворювань. Найбільш серйозною ПР при застосуванні ХТ, що потребує фармакотерапії, є нейтропенія, зокрема ФН і нейтропенія 3-4 ступеня важкості, що потребують лікування з використанням колонієстимулюючих факторів росту. В умовах нейтропенії зазвичай приєднується бактеріальна і грибкова інфекції, що також потребує фармакотерапії антибіотиками широкого спектра дії (меропенемом) та системними протигрибковими засобами (амфотерицин В).

Було проведено аналіз наукової літератури у базі PubMed щодо застосування режиму ХТ ЦМФ. Пошукову стратегію здійснювали за ключовими словами: breast cancer, metastatic breast cancer, chemotherapy, effectiveness, adverse events, overall survival, time to progression. З 40 абстрактів були відібрані 6 повних публікацій з відомостями про ФН/нейтропенію 3–4 ступеня, діарею та блювоту 3–4 ступеня при застосуванні ХТ ЦМФ (табл. 6).

Розрахунок витрат на лікування ФН, діареї та блювоти при застосуванні схеми ЦМФ

Фебрильна нейтропенія призводить до подовження терміну перебування в стаціонарі, збільшення витрат на лікування, а також до зниження якості життя пацієнтів [21]. Витрати на фармакотерапію ФН та гастроінтестинальних ПР (діареї та блювоти) при застосуванні схеми ЦМФ, а також вартість ВМП і ДЗ, за допомогою яких виконують маніпуляції та парентеральне введення ЛЗ для лікування ПР були розраховані аналогічним способом як і для схеми лікування фулвестрантом.

Вартість перебування хворих у стаціонарі при проведенні ХТ ЦМФ

За основу розрахунку було використано вартість перебування пацієнта у приватній клініці «Борис»: 1 час — 148 грн, 1 доба — 3340 грн. Припустили, що режим ведення ХТ ЦМФ разом з препаратами супроводу буде тривати упродовж 3 год, а лікування ФН потребує перебування у стаціонарі протягом 14 діб [12]. Вартість перебування у стаціонарі для проведення ХТ становить 5328 грн (148 грн × 12 курсів × 3 год). Вартість перебування пацієнта у стаціонарі протягом лікування нейтропенії/ФН з урахуванням імовірності події становить 60 600,96 грн (3340 грн × 14 діб × 12 курсів × 0,108).

Вартість перебування пацієнта у клініці під час лікування діареї з урахуванням імовірності події та лікувальних засобів (інфузійна терапія, лоперамід, антибіотики, октреотид) становить 29 739,36 грн (3340 грн × 7 діб × 12 курсів × 0,106). Вартість перебування пацієнта у клініці протягом лікування блювоти (інфузійна терапія, тропістрон) з урахуванням імовірності події становить 7238,45 грн (3340 грн × 7 діб × 12 курсів × 0,0258).

Загальні витрати на фармакотерапію хворих на МПр/М ER (+) HER2 (–) РМЗ з використанням схеми ЦМФ наведені в табл. 7.

Порівняння структури витрат для досліджуваних схем терапії МПр/М ER (+) HER2 (–) РМЗ свідчить, що при застосуванні фулвестранту 92% витрат припадає на основну терапію (вартість фулвестранту) (рисунок). У структурі витрат на застосування ХТ ЦМФ витрати на основну схему становлять лише 12%, а 88% вартості — витрати на терапію супроводу, ПР та перебування в стаціонарі.

Визначення ICER при застосуванні фулвестранту порівняно зі схемою ХТ ЦМФ

Згідно з дослідженням Stockler [15] встановлено, що загальна виживаність при застосуванні ЦМФ становить у середньому 18 міс., тобто 1,5 року (табл. 8). Згідно з оцінкою [22] застосування фулвестранту 500 мг при м-РМЗ ЗВ становить 22,5 місяця, тобто 1,875 року.

Інкрементальний показник витрати-ефективність при застосуванні фулвестранту порівняно зі схемою ХТ ЦМФ становить -109 497,84 грн на один додатковий рік збереженого життя пацієнта.

Обговорення

Показники витрат на основні схеми терапії фулвестрантом і ЦМФ дуже відрізняються: 205 295,48 грн для фулвестранту (див. табл. 1) і 24 612,12 грн для схеми ЦМФ (див. табл. 3). Проте загалом схема лікування фулвестрантом є більш ефективною і більш безпечною (частота виникнення ПР (ФН/нейтропенії 3-4 ступеня важкості та блювоти і діареї 3-4 ступеня важкості) становить 1% відповідно, порівняно з 10,8; 2,58 та 10,6% при застосуванні схеми ЦМФ). Порівняння структури витрат (див. рисунок) для досліджуваних схем терапії м-РМЗ свідчить, що при застосуванні фулвестранту 92% витрат припадає на основну терапію (вартість фулвестранту). У структурі витрат на застосування ХТ ЦМФ витрати на основну схему становлять лише 12%, а 88% вартості становлять витрати на терапію супроводу, ПР та перебування в стаціонарі з причини їх виникнення, тобто більшість коштів витрачається не на основну схему лікування, а на корекцію ПР, які значно знижують якість життя пацієнтів [23–25]. З урахуванням вартості лікування ПР та витрат на перебування в клініці, а також значні витрати на терапію супроводу ХТ, завданням якої є профілактика виникнення ПР, схема ХТ ЦМФ є більш витратною.

Результати проведеного фармакоекономічного аналізу свідчать, що застосування фулвестранту порівняно з ХТ ЦМФ є менш витратним на 41 061,69 грн, при цьому сприяє подовженню ЗВ пацієнтів на 0,375 року (4,5 місяця) і економії коштів у розмірі 109 497,84 грн на один додатковий рік збереженого життя пацієнта.

Таким чином, в умовах системи охорони здоров’я України застосування фулвестранту (500 мг 1 раз на місяць) порівняно зі схемою ХТ ЦМФ (циклофосфамід 600 мг/м2, метотрексат 40 мг/м2, фторурацил 600 мг/м2) для лікування хворих на місцевопрогресуючий або ER (+) HER2 (–) м-РМЗ з рецидивом або прогресуванням у постменопаузальний період після застосування першої лінії гормональної терапії (антиестрогенів та інгібіторів ароматази) і за відсутності вісцерального кризу є домінантним — менш витратним і більш ефективним.

Висновок

Застосування фулвестранту (500 мг 1 раз на місяць) порівняно з ХТ ЦМФ (циклофосфамід 600 мг/м2, метотрексат 40 мг/м2, фторурацил 600 мг/м2) у лікуванні хворих на місцевопрогресуючий чи ER (+) HER2 (–) м-РМЗ з рецидивом або прогресуванням у постменопаузальний період після застосування першої лінії гормональної терапії (нестероїдних антагоністів естрогенів та інгібіторів ароматази) і за відсутності вісцерального кризу є клінічно обґрунтованим з точки зору частоти виникнення ПР і тривалості життя пацієнтів та є економічно більш вигідним.

Література

  1. Economic burden of cancer across the European Union: a population-based cost analysis / R. Luengo-Fernandez // Lancet Oncol.– 2013.
  2. Chunga C.T. Goals and Objectives in the Management of Metastatic Breast Cancer / C.T. Chunga, W.C. Robert // The Oncologist December. – 2003. – V. 8. –№. 6. – P. 514–520.
  3. Красильникова С.Ю. Опыт применения препарата Фулвестрант (Фазлодекс) в лечении метастатического рака молочной железы / С.Ю. Красильникова, В.В. Петкау // Уральский медицинский журнал. – 2015. – № 7.– С. 48–50.
  4. Lynn J. Fulvestrant (Faslodex) — a new hormonal treatment for advanced breast cancer / J. Lynn // Eur J Oncol Nurs. – 2004;8 Suppl 2:– Р. 83-8.
  5. 33rd European Society for Medical Oncology (ESMO) Congress http://www.medscape.com/viewarticle/580780
  6. 35rd European Society for Medical Oncology (ESMO) Congress http://www.medscape.com/viewcollection/31769
  7. Improving the quality of life during chemotherapy for advanced breast cancer. A comparison of intermittent and continuous treatment strategies / A. Coates [et al.]. // N. Engl. J. Med. 317(24). – 1490–1495 (1987).
  8. Міщенко О.Я. Результати частотного аналізу призначень лікарських засобів хворим на рак молочної залози / О.Я. Міщенко, В.Ю. Адонкіна // Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи розвитку: тез. доп. дев’ятій наук.-практ. інтернет-конф. м. Харків, 23 березня 2017р. – 2017. – С. 247.
  9. Фармакоекономіка: Навчальний посібник для студентів вузів /Л.В. Яковлєва [та ін.] / За ред. Л.В. Яковлєвої. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 208 с.
  10. Реєстр оптово-відпускних цін на вироби медичного призначення станом на 21.12.2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/mtph_register_prices_products.
  11. Реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/mtph_register_prices_drugs/.
  12. Перелік послуг клініки «Борис». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.boris.kiev.ua/images/my/BorisPrice.pdf
  13. Fulvestrant plus palbociclib versus fulvestrant plus placebo for treatment of hormone-receptor-positive, HER2-negative metastatic breast cancer that progressed on previous endocrine therapy (PALOMA-3): final analysis of the multicentre, double-blind, phase 3 randomised controlled trial / M. Cristofanilli [et al.] // Lancet Oncol. – V. 17, No.4. – P. 425–439.
  14. Clinical Practice Guideline for the Use of Antimicrobial Agents in Neutropenic Patients with Cancer: 2010 Update by the Infectious Diseases Society of America / A.G. Freifeld [et al.] // Clin Infect Dis. 2011. – Feb 15; 52(4):427–31.
  15. Stockler M.R. Harvey Capecitabine Versus Classical Cyclophosphamide, Methotrexate, and Fluorouracil As First-Line Chemotherapy for Advanced Breast Cancer / M.R. Stockler, J. Vernon // Journal of clinical oncology. – V 29, № 34. – Р. 4498–504.
  16. Moderate neutropenia with adjuvant CMF confers improved survival in early breast cancer / D.A. Cameron, C. Massie, G. Kerr, R.C.F. Leonard //Br J Cancer . – V.89(10); 2003, Nov 17.
  17. Tamoxifen and chemotherapy for axillary node-negative, estrogen receptor-negative breast cancer: findings from National Surgical Adjuvant Breast and Bowel Project B-23 J / B. Fisher [et al.] // Clin. Oncol. – 2001. – Feb 15;19(4):931-42.
  18. A randomised factorial trial of sequential doxorubicin and CMF vs CMF and chemotherapy alone vs chemotherapy followed by goserelin plus tamoxifen as adjuvant treatment of node-positive breast cancer / De Placido S. [et al.] //  Br J Cancer. – 2005, Feb 14;92(3):467–74.
  19. ”Classical” CMF versus a 3-weekly intravenous CMF schedule in postmenopausal patients with advanced breast cancer. An EORTC Breast Cancer Cooperative Group Phase III Trial (10808). / E. Engelsman [et al.] // Eur J Cancer 27: 966–970.
  20. Adjuvant dose-dense sequential chemotherapy with epirubicin, CMF, and weekly docetaxel is feasible and safe in patients with operable breast cancer / G. Fountzilas. [et al.] // Med Oncol. – 2006;23(4):479–88.
  21. National Comprehensive Cancer Network: NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology: Breast Cancer. Fort Washington, PA, National Comprehensive Cancer Network, 2010, version 2.
  22. Vergote I. Fulvestrant, a new treatment option for advanced breast cancer: tolerability versus existing agents /I. Vergote, P. Abram // Annals of Oncology. – V. 17. – I. 2, 1 February 2006. – P. 200–204.
  23. Fulvestrant for the treatment of locally advanced or metastatic breast cancer / N. Fleeman [et al.] // Single Technology Appraisal. – 2012.
  24. Quality of life in women with breast cancer undergoing chemotherapy / Sâmya Aguiar Lôbo [et al.] // Acta Paul Enferm. – 2014; 27(6):554–9.
  25. The Impact of Outpatient Chemotherapy Related Adverse Events on the Quality of Life of Breast Cancer Patients / Tomoya Tachi [et al.]. PLOS ONE DOI:10.1371/journal.pone.0124169 April 27, 2015.

 

Економічний аналіз профілактичного лікування інвазивних грибкових інфекцій із застосуванням посаконазолу у пацієнтів віком старше 12 років з гострим мієлоїдним лейкозом або мієлодиспластичним синдромом порівняно із застосуванням ітраконазолу та вориконазолу


М.А. Арістов, к. м. н., О.М. Стецюк,
ТОВ «Академія оцінки технологій охорони здоров’я України», м. Київ


Economic evaluation of posaconazole prophylactic treatment invasive fungal infections of patients 12 years and older with acute myeloid syndrome and myelodysplasia syndrome in compare with itraconazole and voriconazole treatment


M. Aristov MD, PhD, O. Stetsiuk,
Academy of health technology assessment of Ukraine, Ltd


Summary

Pharmacoeconomic evaluation and budget impact analysis of posaconazole prophylactic treatment invasive fungal infection in patients with myeloid leukemia and myelodysplasia syndrome were performed. Different scenarios of posaconazole treatment were developed in case of first line inefficiency of itraconazole or fluconazole. Quantity of patients with myeloid leukemia and myelodysplasia syndrome needed to treat with pasaconazole were calculated. Sensitive analysis in case of higher or lower efficacy of posacanasole was done in line with two scenarios.

Key words: posaconazole, myeloid leukemia, myelodysplasia syndrome, itraconazole fluconazole.

Статтю написано за результатами оцінки технології охорони здоров’я профілактичного лікування інвазивних грибкових інфекцій із застосуванням посаконазолу у пацієнтів віком старше 12 років з гострим мієлоїдним лейкозом або мієлодиспластичним синдромом порівняно із застосуванням ітраконазолу та вориконазолу, яка була виконана ТОВ «Академія оцінки технологій охорони здоров’я України».

Анотація

Проведено фармакологічний аналіз і розглянуто вплив на бюджет застосування посаконазолу як профілактичного лікування інвазивних грибкових інфекцій (ІГІ) у пацієнтів з гострим мієлоїдним лейкозом або мієлодиспластичним синдромом. Розроблено сценарії лікування посаконазолом у разі неефективності першої лінії профілактичної терапії ітраконазолом або флюконазолом. Зроблено розрахунок кількості пацієнтів в Україні, яким необхідно застосування посаконазолу при гострому мієлоїдному лейкозі або мієлодиспластичному синдромі. Проведено аналіз чутливості при застосуванні посаконазолу з урахуванням ймовірного зниження чи підвищення його ефективності застосування у клінічній практиці при розвитку обох досліджуваних сценаріїв.

Ключові слова: посаконазол, мієлоїдна лейкемія, мієлодиспластичний синдром, ітраконазол, флюконазол.

Вступ

Високодозова хіміотерапія (ХТ) онкогематологічних захворювань спричиняє занадто високий ризик розвитку інфекційних грибкових ускладнень. Як пухлинний процес, так і специфічна терапія призводять до порушень різних ланцюгів імунної відповіді пацієнта («імуноскомпроментовані пацієнти»). Одним з важливих шляхів лікувальної тактики є проведення мікробіологічної ідентифікації збудника грибкової інфекції та визначення чутливості до протигрибкових препаратів. На жаль ця тактика у реальних клінічних умовах займає багато часу і в умовах загрози виникнення ускладнень, особливо фебрильної нейтропенії (ФН), потребує профілактичного застосування препаратів.

На сьогодні протигрибкові лікарські засоби (ЛЗ) поділені за анатомо-терапевтичною класифікацією та способом лікувального застосування — профілактичне введення або лікування вже існуючої грибкової інфекції. В роботі було оцінене призначення одного із сучасних протигрибкових препаратів — посаконазолу в якості другої лінії профілактичної терапії після неефективності ітраконазолу або флуконазолу.

Матеріали

Однією із центральних проблем у наданні повноцінної допомоги хворим на злоякісні ураження кровотворної системи є виникнення ФН [1, 2]. Емпіричне призначення антибактеріальної терапії з приводу лихоманки у хворих з ФН є стандартом лікування протягом кількох десятків років. Проте існують дискусії щодо вибору антибактеріального препарату, збудників грибкової інфекції та часу призначення протигрибкової терапії.

Тривала лихоманка нез’ясованого походження чи її відновлення у пацієнтів з нейтропенією, незважаючи на використання антибіотиків широкого спектра дії, асоціюється із розвитком ІГІ. Грибкова інфекція виявляється усе частіше, особливо коли нейтропенія є тривалою.

Гриби роду Candida та Aspergillus найбільш часто виявляються серед збудників ІГІ у хворих на гематологічну патологію. Розповсюдженість інвазивного кандидозу серед пацієнтів з гострими лейкозами сягає 15–20% [3]. У спектрі збудників мікозів Aspergillus є наступними за поширеністю грибами після Candida. Частота розвитку інвазивного аспергильозу у хворих на гострий лейкоз фіксується на рівні 10% [4].

Доступні на сьогодні триазоли для системної терапії діляться на дві групи: першої (флуконазол та ітраконазол) і другої генерації (вориконазол, посаконазол та ісавуконазол). Хоча ці ЛЗ демонструють ідентичний механізм дії, кожен з них має відмінну від інших протигрибкову активність, ефективність, особливості фармакокінетики та профіль безпеки, що зумовлює особливості терапевтичного використання кожного ЛЗ [5, 6].

У цій роботі було проаналізовано вітчизняні й міжнародні клінічні рекомендації профілактичного застосування протигрибкової терапії у пацієнтів високого ризику (Європейська асоціація з інфекцій при лейкеміях — European Conference on Infections in Leukemia update ECIL 3 2011 р., ECIL 4 2014 р., Національна комплексна онкологічна мережа США — National Comprehensive Cancer Network або NCCN 2012, 2016 рр., Американське товариство фахівців з інфекційних хвороб — Infectious Diseases Society of America або IDSA 2011 р., Американське товариство трансплантації крові та кісткового мозку — American Society for Blood and Marrow Transplantation або ASBMT 2009 р., Європейське товариство медичної онкології — European Society for Medical Oncology або ESMO 2016 р., Американське товариство клінічної онкології — American Society of Clinical Oncology або ASCO, МОЗ Республіки Білорусь).

Посаконазол вважається хорошим протигрибковим препаратом, який довів свою ефективність у профілактиці ІГІ, лікуванні орофарингеального кандидозу та як терапія порятунку при рефрактерній грибковій інфекції. Загалом посаконазол має сприятливий профіль безпеки і хорошу толерантність. Однак ефективність перорального застосування суспензії має широку варіабельність, що зумовлене особливостями абсорбування препарату. Системна біодоступність п/о суспензії може бути поліпшена шляхом поділу добової дози на кілька застосувань, прийому препарату разом із жирною їжею, запиванням кислими газованими напоями. Біодоступність п/о суспензії знижується при одночасному прийомі інгібіторів протонної помпи та ЛЗ, які стимулюють перистальтику шлунка. Біодоступність посаконазолу також знижує діарея та запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

Останнім часом була ухвалена таблетована форма сповільненого вивільнення, яка потребує лише одноразового застосування. Біодоступність цього ЛЗ не залежить від вживання їжі, кислотності шлунка та його моторики; препарат є новим етапом у профілактиці ІГІ. Досягнення стабільної вищої концентрації препарату у плазмі надало таблетованій формі сповільненого вивільнення перевагу як під час лікування, так і під час профілактики ІГІ.

Для проведення фармакоекономічного аналізу нами було розроблено і здійснено пошукову стратегію рандомізованих клінічних випробувань з профілактичного лікування ІГІ у пацієнтів віком старше 12 років з гострою мієлобластною лейкемією (ГМЛ) або мієлодиспластичним синдромом (МДС), та проведено пошук клінічних досліджень у медичних базах Cochrane і PubMed. Модель застосування посаконазолу включала припущення того, що посаконазол призначають для профілактики ІГІ після неефективності першої лінії терапії протигрибковими препаратами, тобто як терапію резерву. У цьому випадку ми не використовували препаратів порівняння, а модель профілактики ІГІ побудована за безальтернативною схемою. Оскільки в інструкціях для медичного застосування посаконазолу, вориконазолу та ітраконазолу є показання для профілактики ІГІ, а у решти протигрибкових ЛЗ зазначене лише лікування грибкових інфекцій, ця стратегія визначена як пріоритетна. Для пошуку рандомізованих і нерандомізованих клінічних досліджень нами були застосовані фільтри «clinical trials» і «randomized controlled trial».

Результати роботи

У результаті пошуку прямих порівняльних досліджень застосування посаконазолу порівняно з іншими протигрибковими ЛЗ, які використовують для профілактики ІГІ у пацієнтів з онкогематологічними захворюваннями, були знайдені 23 публікації у базі PubMed і 25 статей в базі Cochrane (рисунок).

Було оцінено потужність відібраних клінічних досліджень і виключено одне дослідження з меншою потужністю і достовірністю — ретроспективне — та одне обсерваційне. У подальшому аналізі були використані дані двох досліджень. Було проведено аналіз методологічної якості цих досліджень за шкалою Jadad і виявлено, що відібрані клінічні дослідження характеризуються загалом середнім рівнем методологічної якості (2 із 5 балів). Результат аналізу клінічної ефективності у дослідженні Корнелі, 2007 р. [7] виявив, що у групах посаконазолу, флуконазолу та ітраконазолу абсолютний ризик (АР) виникнення ІГІ становив відповідно 0,02; 0,08 і 0,1. При цьому значення Р<0,001, що свідчить про статистичну потужність тесту. Фазу лікування визначали як період від рандомізації до 7 діб після останньої дози досліджуваного препарату, який вводили упродовж останнього циклу ХТ.

У дослідженні Шен, 2013 р. [8], у групах посаконазолу і флуконазолу АР виникнення ІГІ становив відповідно 0,03 і 0,09. Для визначення потужності тесту було застосовано статистичний аналіз не меншої ефективності чи еквівалентності. Часові рамки дослідження були визначені від моменту рандомізації учасників до 12 тиж (84 доби) плюс 7 діб. У наступному етапі з метою узагальнення даних і побудови дерева рішень було об’єднано результати клінічних досліджень Корнелі, 2007 р. і Шен, 2013 р. Для підвищення точності результатів досліджень було застосовано метааналітичний метод фіксованих ефектів розрахунку загальної ефективності посаконазолу і флуконазолу (табл. 1, 2).

За результатами проведеного метааналізу загальний показник ефективності посаконазолу як профілактичне лікування ІГІ у пацієнтів з ГМЛ або МДС становив 97,4% (ДІ 95% 0,88; 1,07).

За результатами проведеного метааналізу загальний показник ефективності флуконазолу як профілактичного лікування ІГІ у пацієнтів з ГМЛ або МДС становив 91,6% (ДІ 95% 0,81; 1,02) (див. табл. 1, 2).

Ефективність застосування ітраконазолу як профілактичного лікування ІГІ у пацієнтів з ГМЛ або МДС була визначена у дослідженні Корнелі 2007 р. і становила 89,7% (Р<0,001). Для визначення економічної доцільності застосування посаконазолу як профілактичного лікування ІГІ у пацієнтів віком старше 12 років з ГМЛ або МДС був застосований метод аналізу загальної вартості захворювання («cost of illness»). Вибір методу аналізу витрат зумовлений стратегією застосування посаконазолу як безальтернативної технології після неефективної профілактики іншими протигрибковими ЛЗ.

За даними гематологічного довідника статистичних даних, який публікує Львівський інститут патології крові, станом на 01.01.2017 р. кількість випадків ГМЛ за 2016 р. становила 586. Враховуючи дані щодо кількості дорослих хворих на ГМЛ і МДС в Україні, клінічні рекомендації про застосування профілактичного лікування ІГІ у таких пацієнтів, а також поширену практику щодо застосування протигрибкових ЛЗ у цієї категорії хворих в Україні, було побудоване дерево рішень для варіантів застосування посаконазолу у зазначених пацієнтів для профілактичного лікування. Нами було зроблено кілька припущень:

1. Модель містила припущення, що посаконазол призначають для профілактики ІГІ після неефективності першої лінії терапії протигрибковими препаратами як терапію резерву. В цьому випадку ми не використовували препаратів порівняння, а модель профілактики ІГІ вибудована за схемою безальтернативності.

2. З огляду на відсутність офіційної статистики щодо захворюваності на ГМЛ і МДС у пацієнтів віком старше 12 років у моделі використовували наявні дані щодо захворюваності на ГМЛ і МДС у дорослих пацієнтів (віком старше 18 років).

3. Пацієнти потребують профілактичного лікування ІГІ при кожному блоці ХТ уже через 24 год після останньої дози антрацикліну, або у перший день ХТ для хворих, які не отримують схеми ХТ на основі антрацикліну.

4. Після призначення пацієнти отримують 2 блоки ХТ для індукції ремісії і 3 блоки для консолідації ремісії.

5. Було змодельовано два сценарії: один (сценарій 1) — за умови застосування ітраконазолу у першій лінії профілактичного лікування ІГІ, другий (сценарій 2) — за умови застосування флуконазолу. Ітраконазол (у формі п/о розчину) та флуконазол (у формі розчину для п/о застосування) широко використовують у клінічній практиці протягом багатьох років і ЛЗ мають відповідні показання в інструкції для медичного застосування в Україні. Наразі флуконазол у формі розчину для п/о застосування (50 мг/5 мл) внесено до Національного переліку основних лікарських засобів.

6. З моделі виключили пацієнтів із відповіддю на профілактичне застосування ітраконазолу, хворих, у яких посаконазол потенційно може виявитись неефективним, та осіб, які не доживають до закінчення повного курсу ХТ.

7. Загальна кількість пацієнто-курсів профілактичного застосування посаконазолу при неефективності ітраконазолу у пацієнтів віком старше 12 років з ГМЛ або МДС до моменту закінчення повного курсу ХТ становить 165 пацієнто-курсів.

8. Загальна кількість пацієнто-курсів профілактичного застосування посаконазолу при ІГІ при неефективності флуконазолу у пацієнтів віком старше 12 років з ГМЛ або МДС до моменту закінчення повного курсу ХТ становить 133 пацієнто-курсів.

Ефективність ітраконазолу при його застосуванні для профілактичного лікування ІГІ за результатами проведеного клінічного аналізу становить 0,897. При неефективній профілактиці ІГІ, тобто при виявленні підтвердженої чи ймовірної ІГІ протягом ХТ, пацієнт буде отримувати протигрибкові ЛЗ як емпіричну чи преемптивну терапію. Отже, при застосуванні другого і наступних блоків ХТ доцільним є призначення посаконазолу, який має сприятливий фармакологічний профіль і розширений спектр активності. Згідно з даними канцер-реєстру, середній відсоток смертності при лейкозах у дорослих пацієнтів становить 59,3% на рік, відповідно протягом 6 міс (до закінчення блоків консолідації ремісії ХТ) цей показник становитиме 29,6% [9].

Згідно з даними проведеного метааналізу, загальна ефективність посаконазолу при профілактиці ІГІ у визначеної популяції пацієнтів становить 0,974 (95% ДІ 0,88; 1,07). Проведений метааналіз визначив ефективність застосування флуконазолу як профілактичного лікування ІГІ у відповідної категорії хворих. Такий об’єднаний показник ефективності становив 0,916.

При визначенні прямих витрат на застосування посаконазолу ми підрахували тривалість застосування препарату протягом ФН, його вартість, застосування медичних виробів та лікування побічних реакцій. Загальна вартість у сценарії 1 становила 5 509 994,3 грн, а у сценарії 2 — 4 441 389,37 грн. Відповідно коефіцієнт «витрати-ефективність» при профілактичному застосуванні посаконазолу у разі неефективності ітраконазолу становить 134 390,11 грн, а при неефективності флуконазолу — 134 587,56 грн. Розрахунки вартості профілактики ІГІ на всю когорту пацієнтів при різних сценаріях наведені у табл. 3.

Було проведено аналіз чутливості з урахуванням ефективності посаконазолу в межах 95% ДІ 0,974 (95% ДІ 0,879; 1,068). Виявлено, що зниження ефективності посаконазолу до 87,9% при сценарії 1 (неефективність ітраконазолу) призводить до загальних витрат на застосування посаконазолу у визначеної категорії хворих у сумі 5 109 267,47 грн. При максимальній ефективності посаконазолу загальні витрати на лікування пацієнтів можуть становити 5 610 176,04 грн.

Для сценарію 2 (неефективність флуконазолу) ймовірне зниження ефективності посаконазолу до 87,9% призведе до зменшення витрат на профілактику ІГІ, які становитимуть 4 140 844,22 грн. При імовірній максимальній ефективності посаконазолу загальні витрати на профілактичне лікування пацієнтів можуть становити 4 541 571,08 грн. Отже, витрати у досліджуваних сценаріях коливаються від 4 140 844,22 до 5 610 176,04 грн на всю когорту пацієнтів, які потребують профілактичного лікування ІГІ, і в абсолютному вираженні становлять 1 469 331,82 грн, а у відносному — 26,6% загальної вартості профілактики ІГІ із застосуванням посаконазолу при сценарії 1 та 33,1% при сценарії 2.

Під час аналізу впливу на бюджет припускалося, що протягом наступних 5 років кількість пацієнтів з ГМЛ та МДС становитиме 586 осіб кожного року згідно з показниками діяльності гематологічної служби в Україні у 2017 р. (табл. 4) [10].

Загальні витрати на профілактику ІГІ при застосуванні посаконазолу протягом 2018–2022 рр. при сценарії 1 (неефективність ітраконазолу) можуть становити 27 549 971,63 грн на загальну кількість 205 осіб і 825 пацієнто-курсів протягом усіх циклів ХТ.

У разі розвитку сценарію 2 (неефективність флуконазолу) загальні витрати на профілактику ІГІ при застосуванні посаконазолу протягом 2018–2022 рр. можуть становити 22 206 946,83 грн на загальну кількість 165 осіб і 665 пацієнто-курсів протягом усіх циклів ХТ.

Водночас показник «витрати-ефективність» CER для усіх пацієнтів, які потребуватимуть профілактики ІГІ із застосуванням посаконазолу впродовж наступних 5 років, при сценарії 1 становитиме 671 950,53 грн, а при сценарії 2 — 672 937,78 грн.

Висновки

Результати проведеного аналізу свідчать про доцільність і прийнятність застосування посаконазолу для профілактичного лікування ІГІ у пацієнтів віком від 12 років з ГМЛ і МДС, які мають високий ризик розвитку ФН та отримують інтенсивну ХТ, на фоні неефективності профілактики ітраконазолом або флуконазолом. Показник CER становить 134 390,11 грн на 1 пацієнта протягом 1 року для профілактики ІГІ при кожному блоці ХТ у разі неефективності ітраконазолу та 134 587,56 грн — у разі неефективності флуконазолу.

Загальні витрати на вказану загальну категорію хворих протягом наступних 5 років можуть становити від 22 206 946,83 до 27 549 971,63 грн.

Література

  1. Crawford J. Chemotherapy-induced neutropenia: risks, consequences, and new directions for its management / J. Crawford, D.C. Dale, G.H. Lyman // Cancer. – 2004; 100: 228–37.
  2. Predictors for chemotherapy-related severe or febrile neutropenia: a review of the clinical literature / M. Wilson-Royalty, G. Lawless, C. Palmer, R. Brown // J Oncol Pharm Pract. – 2002; 7:141–147.
  3. Wingard J. A new era of antifungal therapy / J. Wingard, H. Leather // Blood Marrow Transplant. – 2004; 10: 73–90.
  4. Invasive aspergillosis in allogeneic stem cell transplant recipients: changes in epidemiology and risk factors / K. Marr [et al.] // Blood. – 2003; 100: 4358–66.
  5. Clinical practice guidelines for the management of candidiasis: 2009 update by the Infectious Diseases Society of America / P.G. Pappas [et al.] // Clin Infect Dis/ – 2009; 48(5):503–35.
  6. Treatment of aspergillosis: clinical practice guidelines of the Infectious Diseases Society of America / T.J. Walsh [et al.] // Clin Infect Dis. – 2008;46(3):327–60.
  7. Posaconazole vs. fluconazole or itraconazole prophylaxis in patients with neutropenia / O.A. Cornely [et al.] // N Engl J Med. – 2007;356(4): 348–59.
  8. Posaconazole vs. fluconazole as invasive fungal infection prophylaxis in China: a multicenter, randomized, open-label study / Y. Shen // Int J Clin Pharmacol Ther. – 2013/ – Sep;51(9):738–45.
  9. Національний канцер-реєстр України. – Режим доступу: http://www.ncru.inf.ua
  10. Показники діяльності гематологічної служби України в 2016 р. [Електронний ресурс]: http://vista-mediclub.com/oncology-news/3569-pokazniki-dijalnosti-gematologichnoi-sluzhbi

 

The health technology assessment — key role for Ukraine (on example of infectious diseases in children)


A.S. Nemchenko, M.V. Podgaina


Оцінка технології охорони здоров’я — ключова роль для України (на прикладі інфекційних хвороб у дітей)


А.С. Немченко, М.В. Подгайна


Резюме

У статті представлено результати порівняльного аналізу двох технологій управління інфекційними захворюваннями у дітей в Україні. Адже у світі щорічні показники смертності від вірусних інфекційних хвороб серед дітей становлять понад 500 тис. випадків. Описано розрахунки з використанням методу «вплив на бюджет» для вакцинопрофілактики (Health Technology, HT B) та фармакотерапії (HT A) вірусної діареї у дітей. Методами математичного моделювання було спрогнозовано суму компенсації за HT A та HT B на 2018 рік. Визначено, що в перший рік застосування НТ співвідношення витрат порівняно із застосуванням HT B становило 1:30. На другий рік застосування співвідношення витрат на порівнювані технології становило 1:10. Було підраховано, що у 2018 р. сума компенсації за HT B може перевищувати суму компенсації за HT A близько $16 на одного пацієнта. Одночасно питання економічної доцільності вакцинопрофілактики ротавірусної інфекції у дітей, як загальноприйняті підходи у світовій практиці, потребують подальшого вивчення.

Ключові слова: оцінка технологій охорони здоров’я, технології охорони здоров’я, аналіз «вплив на бюджет», інфекційні хвороби, вірусна діарея, діти.

Abstract

The article presents the results of a comparative analysis of two technologies of management of infectious diseases in children in Ukraine. Indeed, in the world annual mortality indicators of viral infectious diseases among children, amount more than 500 thousands children. Calculations using the “budget impact” analyses for vaccine prophylaxis (Health Technology, HT – B) and pharmacotherapy (HT – A) for viral diarrhea among children had been described. The amount of reimbursement for HT A and HT B for 2018 had been predicted by using mathematical modeling methods. It was determined that in the first year of HT A application, the ratio of expenditures comparing to HT B application had amounted 1:30. In the second year of application, the costs of comparable technologies had amounted 1:10. It was estimated that in 2018, the amount of reimbursement for HT B may exceed the amount of reimbursement for HT A about $ 16 per patient per year. Simultaneously, issues of the economic feasibility of vaccine prophylaxis of rotavirus infection in children need further study, as generally accepted approaches in the world practice.

Key words: health technologies assessment, health technologies, «budget impact» analyses, infectious diseases, viral diarrhea, children.

Introduction

HTA, health technologies assessment — is a universal quality assurance system in public health, which is primarily used to manage socially significant diseases, especially among children who is an important element in the national health system. Today, the Global Plan of Action for the Prevention and Control of Pneumonia and Diarrhea (GAPPD) is being actively implemented in the world to prevent infant mortality from these diseases by 2025. WHO / UNICEF defines very different ways to combat these two diseases, but combines them, as these diseases are prone to prophylaxis — vaccinations [1–5].

Viral diarrhea is a group of acute intestinal infections (AII) caused by a variety of viral pathogens and characterized by severe symptoms of intoxication and gastrointestinal tract infections (gastroenteritis and enteritis). According to WHO and UNICEF data, about 180 million cases of viral diarrhea are reported annually in the world, with a mortality of about 500,000 children a year. Today, every 5th child death in the world is due to diarrhea — more than AIDS, malaria and tuberculosis together. The prevention of mortality from AII depends entirely on timely and quality pharmacotherapy [3–11].

Methods

To identify comparative technologies, current protocols of treatment of the infectious diseases in children in Ukraine had been analyzed, in particular the protocol of treatment of the AII in children, approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine of 10.12.07. No. 803, and the Standards of the medical care for the treatment of secretory infectious diarrhea in Ukraine and abroad.

The next stage of the study was an analysis of the impact on the budget of the disease in the AII of viral etiology in children. An budget impact analysis is an important part of the comprehensive economic evaluation of health technology (HT), which is increasingly being used to determine the economic expediency of HT for reimbursement of costs.

An budget impact analysis allows you to determine: how much budget can be saved (or extra spent) when replacing one HT with another [12]. We have constructed a static model for analyzing of the impact on the budget in the treatment of viral AII in children, namely, viral diarrhea. Using this method, the the comparison of the application of two technologies to qualitative management of the viral diarrhea had been conducted. HTA — basic pharmacotherapy, approved by the current protocols for the treatment of AII in children in Ukraine and vaccine prophylaxis (HT B) [12, 13]. Our proposed model had included the analysis of direct and indirect costs of treatment, as well as prognosis of the number of probable patients in future periods. The pharmacoeconomic estimation of indirect costs for the treatment of viral AII in children in Ukraine in 2017 had included: the cost of paying for days of disability for the patient’s parents (one of parents) and the production loss related to the absence of one of the parents on the workplace (loss of GDP of the country).

Calculations of the impact on the budget were made by us taking into account the following conditions: all children with viral diarrhea under 5 years old (60 months) had received basic therapy (rehydration and auxiliary) — HT A, 100% healthy children under 2 years old (24 months) had been covered by anti-rotavirus vaccine (Rotarix, “GSK”) — HTS B, taking into account the course of vaccination – 2 doses at intervals of 4 weeks [14].

Methods of mathematic modeling have been used to predict the sampling of two groups of children — the number of healthy children for vaccination and the number of sick children under 5 years old for therapy. It helped us to increase the reliability of the calculations. Data from the State Statistics Service for the period from 2012 to 2017 by region of the country had been used for the study.

A polynomial model had been used as regression model for the range of data. A linear trend line had been used for Kyiv city.

To calculate the predicted reimbursement sums of the children treatment (HT A) and vaccination (HT B), the average purchase price for a basic pharmacotherapy medicines and monovalent anti-rotavirus vaccine Rotarix had been used (Morion database, May 2016).

Results

It was established that the modern basic approaches to the prevention and treatment of viral etiology diarrhea in children in Ukraine determine application of the eight pharmacotherapeutic groups (III level of Anatomical Therapeutical Classification) (table) [15-17].

We have been calculated the percentage of the state budget that can be saved for the treatment of viral AII during the year through the introduction of vaccination with anti-rotavirus vaccine, as well as an additional amount of funds released in case of the introduction of obligatory anti-rotavirus vaccination (figure).

It was established that the share of direct costs for pharmacotherapy for sick children under 5 years old was less than 10% (8.96%), indirect — more than 90% (91, 1%), respectively, in the total expenses for the treatment of the viral AII. Expenses for vaccine prophylaxis had included only direct costs, however, they had been quite significant total amount — more than $ USA 30,9 million (1$ — 26, 55 UAH).

It is important to note that, subject to full coverage of the anti-rotavirus vaccination of children up to 24 months, each year thereafter, the number of people requiring vaccination will only include children under 12 months (the estimated number was 371 822, taking into account the trend towards a decline in fertility and mortality among children under 1 year of life). Thus, the ratio of total expenses for the treatment of the viral AII to anti-rotavirus vaccination in the first – 2017 — had been 1:30.

An important step in the study was the “budget impact” analysis for the next year (2018), since the clinical efficacy of the vaccine that can be applied is 89.5% over the next two years of life, which significantly reduces the number of patients in future periods [14].

At the same time, the quantity of children to be vaccinated in 2018 was decreasing and, according to our estimates, had became be only 35% of the initial (in 2017) population of children [18]. This situation can be explained by the fact that in our calculations we took into account the total quantity of children under 24 months, as planned anti-rotavirus vaccination in Ukraine is not carried out. WHO, as noted above, recommends that vaccinations should be carried out children to 24 months, and a full course of vaccination (2 doses) was taken into account.

In all these conditions, the ratio of total expenses for the treatment of the viral AII and to anti-rotavirus vaccination in the second — 2018 — had been 1:10.

Using the results of mathematical modeling of the quantity of patients and the estimated average costs for HTs A (direct costs only) and B, it was found that the amount of compensation (reimbursement sum) for the HT A (direct costs) in 2018 can consists of 134, 068 thousand $ USA (10.60 USD per patient). According to the types of pharmacotherapy, the largest share in the predicted reimbursement costs is observed for auxiliary therapy (63.47%). There is a significant discrepancy between the indicators of predicted reimbursement costs by regions of the country; it may ground the allocation of funds by the territorial principle. The total amount of the projected reimbursement costs for HT B can consists of 29 102, 118  thousand $ USA, which is USD 26.77 per one child under the 2 years old, that allows to provide a specific prevention of rotavirus infection.

Discussion

Today, many Ukrainian scientists are interested in optimizing the pharmaceutical providing of patients in Ukraine, in particular Gudzenko O.P., Zaliska O.M., Kotvitska A.A., Mnushko Z.M., Nemchenko A.S. and others [19-23]. At the same time, a comparative analysis of the basic HTs for the management of infectious diseases in children using mathematical modeling and the “budget impact” analyses has been not carried out.

Conclusions

The results of this study allowed us to compare the possible economic consequences of the use of two HTs (vaccine prophylaxis and basic pharmacotherapy) used in the process of pharmaceutical providing of children with viral diarrhea, as well as this results had found practical use in work of health ca e establishments and had been implemented to the training process of higher education institutions in Ukraine.

References

  1. Аssessment report of the global vaccine action plan. strategic advisory group of experts on immunization [Internet resource] – Available at : // http://www.who.int/immunization/global_vaccine_action_plan/SAGE_GVAP_Assessment_Report_2015_EN.pdf?ua=1. (Date of access : 18.05.2017). – On-screen name
  2. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Reduction in rotavirus after vaccine introduction – United States 2000-2009. MMWR Morb Mortal [Internet resource] // Wkly. 2009. – № 58 (41). – Р. 1146–1149. – Available at : https://www.cdc.gov/mmwr/preview/mmwrhtml/mm5841a2.htm. (Date of access: 21.05.2017). – On-screen name.
  3. Global Vaccine Action Plan 2011–2020 [Еlectronic resource]. – Available at : http://www.who.int/immunization/global_vaccine_action_plan/en/. (Date of access : 21.05.2017). – On-screen name.
  4. WHO vaccine-preventable diseases: monitoring system. 2016 global summary [Еlectronic resource]. – Available at : http://apps.who.int/immunization_monitoring/globalsummary/. (Date of access: 21.05.2017). – On-screen name.
  5. WHO/UNICEF Joint Statement : Clinical Management of Acute Diarrhoea − New York, NY, and Geneva, Switzerland [Еlectronic resource] // The United Nations Children’s Fund. – 2004. – Available at : www.mdpi.com/1660-4601/13/7/641/xml. (Date of access: 27.05.2017). – On-screen name.
  6. Davidson G. Infectious Diarrhea in Children: Working Group Report of the First World Congress of Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition / G. Davidson [et al.] // Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. – 2002. – V. 35, № 2. – P. 43–50.
  7. Diarrhoeal disease. Fact sheet. № 330. – Available at: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs330/en/. (Date of access: 21.05.2017). – On-screen name.
  8. Guarino A. European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology аnd Nutrition. European Society for PaediatricInfectious Diseases evidence-based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe / А. Guarino [et al.] // Journal of Pediatr Gastroenterol and Nutrition. – 2008. – V. 46, № 5. – P. 619–621.
  9. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Pediatric Infectious Di-seases Evidence-Based Guidelines for the Management of Acute Gastroenteritis in Children in Europe : Update 2014 / A. Guarino [et al.] // Journal of Pediatr Gastroenterol and Nutrition. – 2014. – № 59 (1). – Р. 132–152.
  10. Expert Working Group. The ESPGHAN/ESPID evidenced-based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe / A. Guarino [et al.] // Journal of Pediatr Gastroenterol and Nutrition. – 2008. – № 46 (2). – Р. 81–122.
  11. Burden of rotavirus gastroenteritis and distribution of rotavirus strains in Asia : a systematic review [Internet resource] / K. Kawai [et al.] // Vaccine. – 2012. – № 30 (7). – Available at : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22212128. (Date of access: 20.05.2017). – On-screen name.
  12. Nemchenko A.S. Рharmacoeconomic approaches to prognosis of the budget impact and compensation for rotavirus enteritis in children in Ukraine / A.S. Nemchenko, M.V. Podgaina, M.V. Balynska // Клінічна фармація, 2017. – № 1 (41). – С. 6–10.
  13. Балинська М. В. Наукове обгрунтування фармакоекономічних підходів до лікування ентеритів вірусного походження у дітей за умов медичного страхування : автореф. … канд. фарм. наук : 15.00.01 «Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація» / М.В. Балинська ; НФаУ – Х., 2018. – 24 с.
  14. РОТАРИКС™ Вакцина для профилактики ротавирусной инфекции (ROTARIX™) [Электронный ресурс] / Режим доступа http://compendium.com.ua/info/171907/rotariks-. (Дата обращения 20.05.2017). – Название с экрана.
  15. Наказ МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354 «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей» [Електронний ресурс] (із змінами та доповненнями) – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20040709_354.html. (дата звернення : 20.05.2017). – Назва з екрану.
  16. Наказ МОЗ України від 10.12.2007 р. № 803 «Про внесення змін до наказу МОЗ від 09.07.04 № 354» [Електронний ресурс] (із змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20071210_803.html. (дата звернення: 20.05.2017). – Назва з екрану.
  17. Наказ МОЗ України від 11.08.2014 р. № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1237-14. – (дата звернення : 22.05.2017). – Назва з екрану.
  18. Прогнозування поширеності ротавірусного ентериту серед дітей методом математичного моделювання / А.С. Немченко [та ін.] // Соціальна фармація : стан, проблеми та перспективи: матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 25–28 квіт. 2017 р. – Х. : НФаУ, 2017. – С. 114–115.
  19. Косяченко К. Л. Науково-методичні підходи до оцінки ефективності системи цін на лікарські засоби / К. Л. Косяченко, А. С. Немченко, О. В. Коваленко // Вісник фармації. – 2010. – № 3. – С. 51–54.
  20. Котвіцька А.А. Аналіз законодавчих та нормативно-правових засад надання фармацевтичної допомоги пільговим категоріям населення в Україні / І. В. Кубарєва // Управління, економіка та забезпеченя якості в фармації. – № 6 (38). – 2014. – С. 75–82.
  21. Котвіцька А.А. Дослідження стану надання фармацевтичної допомоги пільговому дитячому контингенту населення на регіональному рівні / А.А. Котвіцька, Є.С. Коробова, І.В. Кубарєва // Фармацевтичний часопис. – 2013. – № 2. – С. 21–27.
  22. Котвіцька А.А. Наукове узагальнення сучасних підходів до проведення планової імунізації у країнах світу / А. А. Котвіцька, О.В. Кононенко, І.В. Кубарєва // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. – 2014. – № 3 (16). – С. 72–76.
  23. Nemchenko A. Assesment of the Costs of Overall Children Vaccination with Antirotavirus Vaccine in Ukraine / A. Nemchenko, M. Podgaina, M. Balynska // ISPOR 19-th Annual European Congress Research Abstracts October 29-November 2, 2016 у. – Vienna, Austria, 2016 – Р. 615.

Огляд

Стандарти лікування та переліки — досвід розвинутих країн та можливості для України[1]


Віталій Усенко, медичний директор ПАТ «Фармак», м. Київ,
Галина Кордеро, уповноважена особа з фармаконагляду, ПАТ «Фармак», м. Київ,
Владислав Весна, заступник уповноваженої особи з фармаконагляду, ПАТ «Фармак», м. Київ


Treatment Standards and Re-imbursement Lists: Experience of Developed Countries and Opportunities for Ukraine


Vitalii Usenko, MD, MBA, magister in pharmaceutical quality, certification and standardization, Farmak JSC
Galina Cordero, qualified person in pharmacovigilance, Farmak JSC
Vladyslav Vesna, back-up qualified person in pharmacovigilance, Farmak JSC


Summary

The article deals with the current state of the global priorities of health care systems, approaches to treatment standards and the establishment of lists for a re-imbursement and/or coverage for public costs, possibility of using and adapting foreign experience to build up national healthcare system in Ukraine. The case study about linear gadolinium agents has been set as an example when the opinion and approaches of the ICH countries could be different on the same product.

Necessity to establish National Health Technology Assessment agency has been substantiated. This agency can provide recommendations for the National Essential Medicines List taking into account the benefit / risk ratio for the Ukrainian healthcare system as a whole and not only of particular product. State and development of the health care system in Ukraine should be considered during the selection process. Transparency in decision-making process was pointed out. Possible implementation of modern decision-making methods used in healthcare systems of developed countries such as multiple-criteria decision analysis (MCDA) was discussed.

The case for linear gadolinium contrast agents was presented as the case which has shown that pharmacovigilance shall not be used for marketing, PR and competitive wars purposes and as an example of possible different approaches of the ICH countries to the same product.

Анотація

У статті розглядаються питання щодо сучасного стану глобальних пріоритетів систем охорони здоров’я, підходи до стандартів лікування та формування переліків, можливості використання та адаптації цього досвіду в Україні.

Ключові слова: цілі охорони здоров’я, медико-санітарні послуги, загальне охоплення, відшкодування.

Обговорення

Шляхи реформування охорони здоров’я в Україні розпочали активно обговорювати ще у 90-х роках минулого сторіччя. У 1998 р. навіть було рішення Конституційного Суду України і спроби його виконання [1]:

  • ст. 49 Конституції України — визначити перелік безкоштовних гарантованих медичних послуг;
  • ст. 116 Конституції України — підготувати програми з актуальних захворювань: гіпертонія, діабет, онкологія, туберкульоз і т.д. (ці проблеми не можна апріорі вирішити в рамках Національного переліку ліків для 49 статті);
  • розгорнути програму щодо медичних субсидій для малозабезпечених, інвалідів та пенсіонерів;

25 вересня 2015 року держави-члени ООН на своєму саміті прийняли Порядок денний щодо стійкого розвитку до 2030 року [2]. Цілі сталого розвитку (ЦСР), яких на сьогодні дотримуються всі країни світу, встановлюють власні показники розвитку і включають 17 цілей і 169 конкретних завдань. Однією з глобальних цілей розвитку (ціль 3) є «Міцне здоров’я і благополуччя», тобто забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх і в будь-якому віці.

15 вересня 2017 року Уряд України представив національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна», у якій було визначено базові показники для досягнення ЦСР [3]. Доповідь було підготовлено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та схвалено Міжвідомчою робочою групою високого рівня для організації процесу імплементації ЦСР для України. У доповіді було представлено результати адаптації 17 глобальних ЦСР з урахуванням специфіки національного розвитку [4]. В Україні також адаптована ціль «Міцне здоров’я і благополуччя». Серед завдань є такі:

  • здійснення реформи фінансування системи охорони здоров’я (індикатор — частка витрат населення у загальних видатках на охорону здоров’я, %);
  • зниження рівня передчасної смерті від неінфекційних захворювань;
  • зниження на чверть передчасної смерті населення, у тому числі за рахунок впровадження інноваційних підходів до діагностики захворювань;
  • забезпечення загальної якісної імунізації населення з використанням інноваційних препаратів;
  • зниження материнської смертності;
  • мінімізація смертності, якій можна запобігти, серед дітей віком до 5 років.

Усі держави-члени ООН погодилися докласти зусиль для досягнення загального охоплення медико-санітарними послугами (МСП) до 2030 року в рамках ЦСР.

Навколо загального охоплення МСП є багато непорозумінь серед громадськості. Дуже часто цей термін використовується для популістських гасел і презентується як 100% безоплатна медична допомога на всі види медичних послуг в усіх ланках медичної допомоги. Що насправді мали на увазі в ООН та ВООЗ?

Загальне охоплення МСП забезпечує доступ до основних якісних зазначених послуг; доступ до безпечних, ефективних і прийнятних за вартістю основних лікарських засобів (ЛЗ) і вакцин, а також захист від фінансового ризику. На що поширюється загальне охоплення МСП з точки зору ВООЗ, спеціалізованій установі ООН, яка опікується проблемами охорони здоров’я у світовому масштабі? Загальне охоплення не означає безкоштовного охоплення всіма можливими медико-санітарними заходами, незалежно від їх вартості, оскільки жодна країна не може забезпечити безкоштовного надання всіх видів послуг на сталій основі. Загальне охоплення стосується не тільки аспектів фінансування. Воно охоплює всі компоненти системи охорони здоров’я: медичне обслуговування, трудові ресурси охорони здоров’я, медичні установи та комунікаційні мережі, технології охорони здоров’я, інформаційні системи, механізми забезпечення якості, а також інструкції і законодавство. Загальне охоплення МСП стосується не тільки забезпечення мінімального набору таких послуг, а й поступового розширення охоплення зазначеними послугами та фінансового захисту в міру надходження додаткових ресурсів [5].

Одним із ключових компонентів системи охорони здоров’я є її технології охорони здоров’я. Дуже важливо розуміти, як вони формуються та впроваджуються, який взаємозв’язок між різними рівнями.

Першим і найважливішим рівнем є протоколи і стандарти медичної допомоги. Стандарти (протоколи) діагностики та лікування хвороб включають повний цикл надання медичної допомоги — як діагностику, так і медикаментозні й немедикаментозні методи лікування. Виникає запитання: на які протоколи орієнтуватись для забезпечення надання медичних послуг на сталій та стійкій основі?

Є 4 основних проблеми:

1. Усі існуючі в світі протоколи, які спробують застосувати в одній країні, не дозволять надати медичні послуги на сталій та стійкій основі. У жодної держави не вистачить на це ресурсів.

2. Неможливість розрахунку ресурсів системи охорони здоров’я.

3. Різниця між цілями та пріоритетами регуляторних органів та агенціями з оцінки технологій охорони здоров’я.

4. Варіабельність дії ЛЗ. Розрив ефективність-результативність (efficacy-effectiveness gap).

Щодо іноземних протоколів, то варто зазначити, що на сайті Library & Resources/International Guideline Library станом на 3 липня 2018 року було 6474 документи від 96 організацій з 85 країн світу [6]. Для лікування одного й того самого захворювання може бути дуже багато протоколів та стандартів, які відрізняються один від одного. Подивімося на стан речей щодо цього у Європі. Єдиного підходу між країнами ЄС немає. Умовно за стандарти можна прийняти на першому рівні настанови медичної допомоги в ЄС, що створюються професійними асоціаціями, наприклад:

  • Клінічні практичні настанови Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки (EASL Clinical Practice Guidelines — The European Association for the Study of the Liver).
  • Клінічні практичні настанови Європейського товариства кардіологів (ESC Clinical Practice Guidelines — The European Society of Cardiology).
  • Клінічні практичні настанови Європейського товариства медичної онкології (ESMO Clinical Practice Guidelines — The European Society for Medical Oncology).
  • Клінічні практичні настанови Європейського товариства ендокринології (ESE Clinical practice guidelines — The European Society of Endocrinology).

Проблемою є те, що ці настанови мають рекомендаційний характер для країн ЄС. Вони не є стандартами, обов’язковими для виконання. Всередині держав ЄС немає єдиного підходу до економічно обґрунтованих методів лікування. Не існує єдиної агенції з оцінки технологій охорони здоров’я ЄС. Є тільки Європейська мережа оцінки технологій здоров’я EUnetHTA (European Network for Health Technology Assessment) яка була створена для оцінки та обміну інформацією технологій охорони здоров’я які існують в країнах ЄС [7]. EUnetHTA підтримує співпрацю, обмін інформацією між європейськими організаціями з оцінки технологій охорони здоров’я, але це чисто інформаційний та консультативний ресурс, а не наднаціональна агенція з оцінки технологій охорони здоров’я ЄС. У кожної країни може бути своя агенція здоров’я (HTA — Health Technology Assessment) і свої підходи залежно від фінансових ресурсів системи охорони здоров’я та медичних практик конкретної країни ЄС. Таким чином, попри наявність настанов, реальна клінічна практика в різних країнах ЄС може суттєво відрізнятися. Відповідно розрахувати конкретну потребу в ЛЗ та необхідні ресурси системи охорони здоров’я в конкретній країні ЄС, базуючись на клінічних практичних настановах професійних асоціацій ЄС, є проблематичним.

Не менш важливим фактором є різниця між цілями та пріоритетами регуляторних органів та агенціями з оцінки технологій охорони здоров’я. Регуляторні органи оцінюють ЛЗ з точки зору доказів його біологічного або фармакологічного ефекту і співвідношення користь–ризик, отриманих в результаті проведення передреєстраційних досліджень. Що стосується того, чи буде досягнутий потенціал ЛЗ повною мірою у разі його застосування в реальному житті й чи буде це економічно обґрунтованим, то це зовсім інші питання. Відповідь на них перш за все важлива для агенцій з оцінки технологій охорони здоров’я, які визначають доцільність включення того чи іншого препарату до протоколу лікування і економічну обґрунтованість реімбурсації.

Погіршення співвідношення користь/ризик і, як один із наслідків, зниження економічної доцільності використання ЛЗ в реальній клінічній практиці може бути пов’язане зі збільшенням несприятливого впливу ЛЗ у міру того як додаткові верстви населення, які були відсіяні в рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях, починають приймати цей ЛЗ. Це явище пов’язане з варіабельністю дії ЛЗ, яка може бути викликана як біологічними, так і поведінковими факторами, включаючи особливості системи охорони здоров’я.

Біологічні чинники варіабельності дії ЛЗ

Генетичні (фармакогенетика і фармакогеноміка).

  • Негенетичні (внутрішні та зовнішні).
  • Внутрішні негенетичні — різні фізіологічні й патофізіологічні стани організму.
  • Зовнішні негенетичні — вплив середовища довкілля (забруднення середовища, вплив сонячного світла, прийом супутніх ЛЗ, вплив продуктів харчування на фармакокінетику).

Поведінкові чинники варіабельності дії ЛЗ

  • Практика призначення та застосування ЛЗ професіоналами охорони здоров’я. «Система медикаментозного використання».
  • Дотримання хворим режиму лікування (прихильність до режиму лікування).

Виникає риторичне запитання — що робити? Чи є приклади та підходи, де існує більш-менш систематизований підхід та взаємозв’язок між різними рівнями технологій охорони здоров’я з урахуванням національних можливостей? Такі приклади є — це Великобританія. Також дуже цікаві підходи є у Швеції та Канаді.

Перший рівень технологій охорони здоров’я: протоколи і стандарти медичної допомоги в Великобританії — Національний інститут здоров’я та допомоги (National Institute for health and Care Excellence — NICE) [8].

Другий рівень: національний формуляр ЛЗ — Британський національний формуляр (British National Formulary — BNF) [9].

BNF публікуються спільно Британською медичною асоціацією (British Medical Association) і Королівським фармацевтичним товариством (The Royal Pharmaceutical Society) [10, 11]. Це незалежні організації, які не пов’язані з реалізацією ЛЗ. У BNF міститься інформація про обґрунтовані з точки зору доказової медицини ЛЗ, взаємодію та стислі підсумки лікування, він має взаємозв’язок із затвердженими протоколами медичної допомоги. NICE акредитував редакційний процес, який використовується для формування BNF. Акредитація, яка проводиться кожні 5 років, діє до 13 вересня 2021 року.

На прикладі гіпертонічної хвороби продемонструємо взаємозв’язок між різними рівнями технологій охорони здоров’я. Під час терапії гіпертонічної хвороби, представленої в BNF, беруться до уваги клінічні рекомендації NICE clinical guidance 127. Для досягнення результатів в формулярі наведено всі необхідні групи препаратів для лікування артеріальної гіпертензії (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, β-адреноблокатори, діуретики, блокатори кальцієвих каналів, α-адреноблокатори тощо).

BNF розробляється під керівництвом Об’єднаного формулярного комітету (JFC), до складу якого входять представники фармацевтичної, медичної, сестринської спеціальностей, представники від неспеціалізованих груп, а також представники департаменту охорони здоров’я Великобританії, розробників протоколів медичної допомоги та Агентства з регулювання ЛЗ (MHRA) [12].

Британський національний формуляр містить [13]:

  • рекомендації щодо медикаментозної терапії захворювань;
  • більш детальну інформацію про ЛЗ з особливим наголосом на їх використанні, застереження, протипоказання, побічні реакції (ПР), дози ЛЗ і відносні витрати під час їх застосування;
  • рекомендації щодо призначення, моніторингу, відпуску та адміністрування ЛЗ.

Під час підготовки BNF використовуються такі джерела:

  • коротка характеристика ЛЗ як основне джерело інформації як для нових, так і для існуючих ЛЗ;
  • консенсусні рекомендації (протоколи) NICE, Консорціуму шотландських ЛЗ і Шотландської мережі міжвузівських рекомендацій;
  • бази даних з систематичними оглядами (включаючи Кокранівську бібліотеку);
  • медичні та фармацевтичні журнали, наукові статті та огляди, що стосуються терапії;
  • рекомендації незалежних експертів;
  • довідкові джерела, такі як Мартіндаль: Повний довідник лікарських засобів (Martindale: The Complete Drug Reference);
  • регуляторну інформацію (накази, постанови, рекомендації регуляторних органів, включаючи Британську фармакопейну комісію, тариф на відпуск ЛЗ (включає реімбурсацію і вартість професійних послуг за відпуск ЛЗ) тощо [14];
  • інформацію про ціни на ЛЗ [15].

BNF користуються як фахівці охорони здоров’я у Великобританії, так і фахівці за кордоном, його перекладено кількома мовами, включаючи італійську, іспанську, турецьку та польську.

Проблемою впровадження формулярів є різне розуміння в різних країнах, що таке формуляр. У Великобританії формуляр ЛЗ це довідкова інструкція при призначенні ЛЗ з доведеною ефективністю. Він безпосередньо пов’язаний з протоколами (стандартами) лікування, тобто містить перелік ЛЗ, рекомендованих у протоколах та стандартах медичної допомоги. У США, де зовсім інша система організації системи охорони здоров’я, формуляр — це перелік ЛЗ, за які готові заплатити державна система охорони здоров’я (програми Медікер та Медікейд) або приватні страхові компанії (США), навіть якщо в стандартах лікування існують ЛЗ з кращою ефективністю.

Країни, та навіть регіони в одній країні можуть відрізнятися своїми економічними можливостями. Тому може існувати ще третій рівень технологій охорони здоров’я.

Сюди входять:

  • локальні формуляри (Великобританія) [16];
  • «Мудрі» списки (Швеція) [17];
  • перелік базових ЛЗ (Канада на рівні провінцій) [18].

Країни, які при формуванні списку базових ЛЗ враховують Базовий перелік основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ, адаптують його до своїх клінічних стандартів та протоколів з урахуванням організації та можливостей своєї системи охорони здоров’я. Дослівна назва базового переліку основних ЛЗ, рекомендованих ВООЗ (WHO Model Lists of Essential Medicines), є типовий або приблизний перелік.

Які ж висновки можна зробити для України і які підходи можна використати в Україні під час формування Національного переліку основних лікарських засобів, переліку лікарських засобів для програми «Доступні ліки» (далі — Національного переліку)?

Перший рівень: вибрати як зразок і визнати в Україні єдині іноземні протоколи і стандарти медичної допомоги (наприклад, NICE — Великобританія).

Другий рівень: формуляр-орієнтир для фармацевтичної промисловості, пов’язаний з протоколами і стандартами медичної допомоги (в разі вибору британських протоколів (BNF) — містить як зареєстровані, так і незареєстровані в Україні ЛЗ з достатньо доведеною ефективністю і результативністю).

Третій рівень: адаптація єдиних іноземних протоколів і стандартів медичної допомоги та взаємопов’язаний з ними Національний формуляр):

1. Адаптовані національні протоколи і стандарти медичної допомоги (беруть до уваги, які ліки є на ринку).

2. Національний формуляр (містить зареєстровані в Україні ЛЗ з достатньо доведеною ефективністю і результативністю на основі BNF і Держреєстру). Як тільки-но ЛЗ з формуляру вищого рівня реєструється в Україні, він автоматично потрапляє до Національного формуляра. Такий механізм дає змогу компаніям, виробникам оригінальних та генеричних ЛЗ, користуючись орієнтиром передбачувано пропонувати на ринок України сучасні ЛЗ.

Четвертий рівень: Національний перелік основних ЛЗ і переліки ЛЗ, які можуть закуповуватися за бюджетні кошти.

П’ятий рівень: загальний список ЛЗ, що підлягають реімбурсації. Головним є врахування усіх патологічних станів, а не безсистемне включення ЛЗ. Без цього показники охорони здоров’я не будуть поліпшуватися і гроші будуть витрачені даремно.

Четвертий і п’ятий рівні розширюються поступово згідно з рекомендованим ВООЗ принципом поступового розширення охоплення медико-санітарними послугами та фінансового захисту в міру надходження додаткових ресурсів. В ідеалі, до якого потрібно прагнути (середньострокова перспектива), четвертий та п’ятий рівні повинні бути зведені до одного рівня, тобто всі ЛЗ, які ввійшли до національного переліку основних ЛЗ, повинні бути включені до списку на реімбурсацію. В перспективі «скасовується» ще один рівень і всі ЛЗ, які входять до Національного формуляра, повинні мати можливість на реімбурсацію. Таким чином ми зможемо створити систему реімбурсації, яка існує в розвинутих країнах.

Щодо лікування важких хвороб з великим навантаженням на бюджет, таких як онкологічні та орфанні захворювання, то варто відмітити, що в рамках Національного переліку та списків реімбурсації навряд чи вдасться вирішити цю проблему. Чи є вихід з такої ситуації? Звісно — це підходи, які були випробувані у низці розвинутих країн.

Візьмемо до прикладу Великобританію. Уцій країні система фінансування ЛЗ для лікування онкохворих створюється у вигляді спеціальної програми, що нагадує державно-приватне партнерство (є деякі юридичні відмінності між Великобританією та ЄС). Наприклад, Фонд лікарських засобів для лікування онкологічних захворювань (Cancer Drugs Fund — CDF) є джерелом фінансування ЛЗ для лікування онкологічних захворювань у Великобританії [19]. За такими принципами фонд працював ще у 2010 р. Новий підхід до оцінки і фінансування ЛЗ для лікування онкологічних захворювань почав діяти у цій країні 29 липня 2016 року. Його положення були розроблені як відповідь на численну критику щодо недостатнього і несвоєчасного доступу хворих до онкопрепаратів.

NHS England (Служба здоров’я Великобританії) і NICE працюють в партнерстві з фармацевтичними компаніями для усунення невизначеності щодо ефективності нових методів лікування раку. Зазвичай це пов’язано зі збором додаткових даних під час періоду керованого доступу, коли пацієнти можуть отримати доступ до лікування. Додаткові дані допомагають NICE приймати рішення щодо необхідності регулярного фінансування нового лікування. Новий підхід забезпечує більш ранній доступ до лікування.

У Великобританії були вироблені нові підходи до фінансування ЛЗ для лікування онкологічних захворювань і були внесені зміни, спрямовані на досягнення трьох основних цілей, серед яких є й така: «пропонувати тим фармацевтичним компаніям, які готові проводити відповідальну політику щодо ціноутворення своє продукції, новий швидкий шлях до фінансування NHS для кращих і найбільш перспективних ліків за допомогою прискореного процесу оцінки NICE і нової схеми доступу, керованої CDF» [20]. Тобто питання вирішується спеціальною державною програмою, а не в рамках звичайної системи фінансування NHS England.

Це є прикладом державно-приватного партнерства, яке дозволяє вирішити питання щодо фінансування лікування онкологічних хворих. Якщо розглядати Україну, то в рамках Національного переліку та системи реімбурсації в тому вигляді, в якому вони є зараз навряд чи вдасться налагодити систему фінансування лікування онкологічних хворих. Необхідні спеціальні державні програми в партнерстві із зарубіжними та українськими організаціями і фармацевтичними компаніями.

Прикладом державницького підходу та адаптації іноземних стандартів з урахуванням показника користь/ризик для системи охорони здоров’я може стати позитивне вирішення ситуації з рентгеноконтрастними ЛЗ. Наказом МОЗ України № 509 від 20 березня 2018 року було заборонено застосування та продаж на території України ЛЗ, що є неспецифічними лінійними гадолінійвмісними контрастними засобами, шляхом припинення дії реєстраційних посвідчень [21]. На сьогодні більше 80% МРТ-досліджень проводяться з використанням неспецифічних лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів. Перший гадолінійвмісний контрастний засіб був схвалений у 1988 р. В усьому світі з моменту застосування даної групи контрастів проведено більш ніж 300 млн досліджень з використанням 400 млн доз гадолінійвмісних контрастних засобів.

Європейська комісія прийняла рішення щодо лінійних контрастних засобів на основі гадолінію, але з однією важливою умовою: країни-члени ЄС матимуть 12 міс для виведення з ринку даної групи препаратів та переорієнтації на інші діагностичні засоби до кінця 2018 р. [22]. Рішення не було одностайним. Сім із 34 членів Комітету з оцінки ризику фармакологічного нагляду (PRAC) виступили проти рішення про виведення деяких контрастних речовин на основі гадолінію з ринку.

Несподівані та сенсаційні висновки щодо резонансу в ЄС навколо заборони гадолінійвмісних контрастних засобів, які використовуються для МРТ-діагностики, у тому числі й онкохворих, зробив Пітер Рінк (Dr. Peter Rinck), доктор філософії, професор візуальної діагностики та президент ради Фонду круглого столу (the Council of the Round Table Foundation — TRTF) та Європейського форуму магнітного резонансу (European Magnetic Resonance Forum — EMRF), автор підручника Європейського форуму магнітного резонансу «Магнітний резонанс у медицині».

У статті «Деякі побічні явища великого страху гадолінію» (Some side effects of the great gadolinium scare), опублікованій «AuntMinie Europe», науковець нагадав, як та коли у США почалися дебати щодо осадження гадолінію після запровадження обмежень у ЄС. П’ять років тому після 3 досліджень МРТ Чак Норріс і його дружина Гена заявили про розвиток «захворювання осадження гадолінію». Зіркова пара вирішила подати заяву до суду на італійську компанію Bracco — виробника контрастного засобу MultiHance та висунула вимогу щодо компенсації заподіяної шкоди в розмірі $10 млн.

«У США відбувається полювання на відьом, спрямоване проти італійської компанії Bracco та її контрастного засобу MultiHance (гадобенат, гадобенова кислота), який з точки зору автора має кращі склад та властивості, ніж у конкурентів. Наукових або статистичних підстав для заборони MultiHance та просування замість нього препарату Primovist для діагностики захворювань печінки, як це зробило Європейське агентство з лікарських засобів, немає» — стверджує науковець.

Також автор статті повідомляє, що у професійному середовищі зростає недовіра до деяких рішень EMA (European Medicines Agency) зокрема тому, що подекуди агентство бере до уваги думки суперечливих експертів.

Термін «хвороба накопичення гадолінію» було запроваджено у 2016 р. До його симптомів віднесено — головний біль, когнітивні порушення, гіперпігментацію шкіри та артралгію, які, за даними авторів, є клінічними проявами передбачуваної токсичності гадолінію у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Тим часом клінічне дослідження, яке повинно було довести існування «хвороби накопичення гадолінію», було призупинене. Відтак на сьогодні доказів щодо наявності такого захворювання немає.

Починаючи з 1980-х років пацієнти отримали щонайменше 400 млн доз гадолінійвмісних контрастних засобів, й на сьогодні не існує переконливих доказів систематичної появи симптомів після застосування лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів, за винятком розвитку нефрогенного системного фіброзу у пацієнтів з порушенням функції нирок. З огляду на це автор статті повторив заяву Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими препаратами (Food and Drug Administration — FDA): «Причинно-наслідкового зв’язку між цими побічними реакціями та залишками гадолінію не встановлено».

В FDA займають іншу позицію щодо контрастних речовин на основі гадолінію. Після дворічного дослідження в FDA не було виявлено ніяких доказів ПР, спричинених залишками гадолінію в головному мозку після МРТ. Відповідно, у травні 2017 року в FDA заявили, що не обмежують використання контрастних речовин на основі гадолінію (GBCA) та будуть продовжувати вивчати їхню безпеку [23]. 16 травня 2018 року в FDA поновили настанови (Medication Guides). У цих настановах дозволяється застосовувати лінійні гадолінійвмісні контрастні засоби на території США, оскільки клінічно значущих залишків гадолінію в головному мозку у пацієнтів з нормальною функцією нирок не виявлено. У деяких пацієнтів може спостерігатись підвищений ризик у разі багаторазового використання цих контрастних засобів протягом усього життя, а також, ймовірно, у дітей та пацієнтів з запаленням. У США протипоказання до застосування лінійних гадолінійвмісних засобів для МРТ відсутні [24].

На засіданні Medical Imaging Drugs Advisory Committee, що відбулося 8 вересня 2017 року, FDA представила дані, що стосуються ПР, пов’язаних з гадолінійвмісними засобами, з їх системи AE Reporting та огляду медичної літератури. У цьому огляді FDA виявило в цілому 139 випадків застосування гадолінію, більшість з яких припадає на США. В FDA відзначили, що неоднорідність клінічно зареєстрованих ПР викликає ускладнення інтерпретації й спонукає до висновку, що зв’язок між клінічними ПР та введенням гадолінію в даний час не може бути визначений. У FDA також наголосили на необхідності проведення епідеміологічних досліджень для вирішення поточних проблем, пов’язаних із гадолінієм.

Враховуючи наявну інформацію щодо безпеки застосування GBCA, 19.12.2017 р. на офіційному сайті FDA було опубліковано застереження для спеціалістів галузі охорони здоров’я та пацієнтів. FDA пропонує кілька заходів для попередження фахівців охорони здоров’я та пацієнтів щодо залишків гадолінію в організмі після МРТ та дії, які можуть допомогти мінімізувати можливі проблеми. До них належать: посібник для пацієнтів, що надає освітню інформацію, який буде запропоновано прочитати кожному пацієнту перед отриманням GBCA. FDA також вимагає від виробників GBCA проводити дослідження за участю людей та з використанням тварин для подальшої оцінки безпеки цих контрастних речовин [25].

У Канаді на ринку представлено дві категорії контрастних агентів на основі гадолінію: лінійні та макроциклічні [24]. У 2016 р. у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) Канади розглянули ризик накопичення гадолінію в мозку та потенційні неврологічні ПР, оскільки деякі опубліковані дослідження показали, що гадоліній може залишатися в мозку, якщо GBCA вводять кілька разів. У МОЗ країни дійшли висновку, що ризик накопичення гадолінію в мозку є вищим при багаторазовому застосуванні обох типів GBCA та в разі використання лінійних GBCA порівняно з макроциклічними. Проте в жодній із цих ситуацій не були виявлені неврологічні ПР.

Другий огляд у МОЗ Канади зробили в 2017 р., оскільки з’явилася нова інформація, включаючи звіти EMA, виробників та інші наукові публікації. Було зроблено висновок, що під час застосування GBCA у дітей та вагітних ризик накопичення гадолінію в мозку підвищується порівняно з іншими категоріями пацієнтів.

МОЗ Канади співпрацює з виробниками для внесення додаткових змін до інформації про продукт, включивши попередження про те, що використання макроциклічних GBCA може бути кращим за лінійні у пацієнтів, яким може знадобитися повторна доза GBCA, а також у дітей та вагітних.

В огляді безпеки МОЗ Канади розглянуло результати досліджень (57 у людей та 12 у тварин) та 7 міжнародних повідомлень про випадки накопичення гадолінію в мозку, пов’язані з використанням GBCA.

Результати досліджень свідчать, що ризик накопичення гадолінію в мозку підвищується за умови багаторазового використання лінійних GBCA. Проте накопичення гадолінію спостерігалося у випадку застосування обох типів GBCA. Неврологічні ПР, пов’язані з накопиченням гадолінію в мозку, наразі не виявлені [24].

З огляду на те, що необхідність наявності відповідних альтернативних ЛЗ для забезпечення медичної потреби населення є вкрай важливим питанням, у регуляторному органі Японії (Pharmaceuticals and Medical Devices Agency) проаналізували результати 74 досліджень з проблеми осадження та зберігання гадолінію в організмі людини [26]. За результатами даного аналізу було вирішено, що відкладення та зберігання гадолінію притаманне як лінійним, так і макроциклічним GBCA. Заявникам препаратів, що містять гадоліній, необхідно внести зміни до інструкції для медичного застосування [27].

Регуляторний орган Австралії (The Therapeutic Goods Administration) після аналізу інформації щодо накопичення гадолінію підтверджує, що наразі немає доказів негативного впливу на здоров’я людини, але він буде продовжувати стежити за безпекою застосування гадолінійвмісних контрастних засобів [28].

Medsafe — регуляторний орган з безпеки ЛЗ та медичних пристроїв Нової Зеландії та Комітет з питань невідкладних реакцій на ліки провели огляд безпеки гадолінійвмісних контрастних засобів. За результатами огляду не було виявлено шкоди через затримання гадолінію в мозку, до Центру моніторингу ПР не надходило повідомлень про жоден випадок ПР, пов’язаних з гадолінієм у мозку. Регуляторний орган Нової Зеландії буде продовжувати стежити за безпекою застосування гадолінійвмісних контрастних засобів [29].

Також, у країнах СНД, що входять до складу Євразійського економічного союзу, деякими регуляторними органами було прийнято рішення щодо подальшого спостереження за безпекою лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів [30]. В Республіці Казахстан опубліковано наказ щодо внесення змін до інструкції для медичного застосування лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів у зв’язку з їх накопиченням в тканинах головного мозку [31].

Зважаючи на покази до застосування гадолінійвмісних контрастних засобів та виходячи із статистичних даних МОЗ України, національного канцер реєстру та клінічних настанов, станом на 2016 р. на обліку перебувало 919 тис. онкологічних хворих, щороку стається 100–110 тис. інсультів (понад третина з них — у людей працездатного віку), кожен рік реєструється близько 170 тис. черепно-мозкових травм, близько 50 тис. випадків гострого інфаркту міокарда. У 2013 р. в Україні серед дорослого населення було зареєстровано 20 674 хворих на розсіяний склероз і це далеко не весь перелік хворих, яким для встановлення діагнозу необхідно виконувати МРТ-діагностику із застосуванням контрастних речовин, щоб продовжити життя. Несподівана відсутність лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів для МРТ-досліджень в Україні унеможливить своєчасну повноцінну діагностику перелічених вище станів, що призведе до раптового збільшення смертності та тяжких ускладнень у пацієнтів із зазначеними патологіями. Раптова заборона препаратів для МРТ лінійної структури може призвести до відмови від контрастування під час процедури, що вкрай негативно вплине на якість діагностичних досліджень, що особливо актуально для пацієнтів з онкопатологією.

У лютневому номері «Radiology» за 2018 р. була опублікована стаття, у якій виклали підхід до оцінки співвідношення користь/ризик для загальної популяції при виборі гадолінійвмісного контрастного препарату в США. Автор статті — експерт з безпеки та ефективності радіографічних контрастних препаратів, професор Метью Девенпорт (Matthew Davenport).

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development), коефіцієнт проведення МРТ у США у 2016 р. становив 120,7 обстеження на 1000 осіб (наразі чисельність населення країни становить близько 320 млн). Це означає, що у США протягом року аналізується близько 38 млн МР-зображень. Близько 70% (27 млн) таких досліджень проводиться із застосуванням контрастних гадолінійвмісних препаратів.

Частота тяжких ПР при використанні одного з лінійних препаратів становила 0,16 на 10 тис. осіб, тоді як частота тяжких ПР для 3 комерційно доступних макроциклічних препаратів варіювала від 1,2 до 1,8 на 10 тис. осіб, що в 10 разів більше, ніж при застосуванні лінійного гадолінійвмісного препарату.

У цьому порівнянні інші ризики й переваги вибору гадолінійвмісного препарату не беруться до уваги (наприклад, застосування гадолінійвмісних препаратів пацієнтами з важким хронічним захворюванням нирок). Але дослідження демонструє потенційний негативний ефект для популяції при переході на застосування виключно макроциклічних препаратів.

Враховуючи наведені вище дані, німецький радіолог Олександр Радбрух (Alexander Radbruch) у статті, опублікованій у травневому номері журналу «Radiology», зазначає, що рішення щодо вибору конкретного гадолінійвмісного препарату не залежить виключно від специфічної здатності вивільнення гадолінію. Рішення має прийматися з урахуванням інших факторів, таких як діагностичний потенціал та здатність викликати алергічні реакції.

На сьогодні відомо, що макроциклічні препарати викликають алергічні реакції частіше, ніж лінійні. Тобто при вилученні лінійних гадолінійвмісних препаратів з ринку, пацієнти, у яких раніше спостерігалися ПР після застосування макроциклічних контрастних засобів, залишаться без можливості обстеження. Тому в таких країнах, як США, Канада, Австралія, Нова Зеландія і Японія залишили на ринку як лінійні, так і макроциклічні контрастні засоби, щоб усі пацієнти мали можливість пройти МРТ-діагностику.

Враховуючи, що використання неспецифічних гадолінійвмісних контрастних засобів може спричинити шкоду для здоров’я пацієнтів, а їх заборона — суттєве подорожчання діагностування захворювань за допомогою МРТ, у МОЗ України провели оперативну нараду з радіологами, фармакологами та іншими експертами. Спираючись на аргументи експертного середовища, у МОЗ України підготували рішення про відстрочення введення в дію наказу № 509 «Про заборону застосування і обмеження застосування лікарських засобів — гадолінійвмісних контрастних засобів на території України» до 2019 року. 20 квітня 2018 року вийшов наказ МОЗ України № 763, яким було відтерміновано дію наказу № 509 до 1 січня 2019 року. Медичному департаменту МОЗ України із залученням профільних експертів у строк до 1 червня 2018 року було доручено надати роз’яснення щодо використання альтернативних контрастних засобів для МРТ-діагностики. Для вирішення питання необхідно повністю скасувати наказ МОЗ України № 509 «Про заборону застосування і обмеження застосування лікарських засобів — гадолінійвмісних контрастних засобів на території України».

Для запобігання монополізації ринку контрастних засобів в Україні, різкому підвищенню цін та дефіциту контрастних засобів для МРТ-діагностики та виходячи з нових даних про користь/ризик лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів, медична спільнота України запропонувала МОЗ сприяти реєстрації та перереєстрації як лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів, так і макроциклічних контрастних засобів[2].

Ще одним прикладом, який яскраво демонструє різні підходи країн з жорстким регулюванням до того самого питання, є кейс з препаратами гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) для інфузій.

Координаційна група по взаємному визнанню і децентралізованих процедурах (Group for Mutual Recognition and Decentralised Procedures — CMDh) схвалила рекомендацію щодо призупинення дозволів на реєстрацію препаратів ГЕК для інфузій у Європі. Ці препарати використовуються як замінники плазмового об’єму після гострої (раптової) кровотечі, коли лікування «кристалоїдами» не вважається достатнім.

Огляд рішень щодо ГЕК було здійснено Комітетом фармакологічного нагляду з оцінки ризику EMA (PRAC). Прийняття рішення CMDh щодо призупинення, рекомендоване PRAC, відбулося через продовження застосування зазначених препаратів у критично хворих пацієнтів та пацієнтів з сепсисом, попри обмеження використання в цих групах, запроваджені у 2013 р. з метою зниження ризику пошкодження нирок та смерті. Однак остаточне рішення буде прийнято Європейською комісією. У PRAC переглянули результати досліджень із наявними на сьогодні даними про переваги та ризики, отримані під час клінічних випробувань та спостережних досліджень, а також одержали відгуки від зацікавлених сторін та експертів. На підставі цього огляду у PRAC дійшли висновку, що обмеження, введені в 2013 р., не були достатньо ефективними. У PRAC також досліджували можливість впровадження додаткових заходів для захисту пацієнтів, які наражаються на ризик, але дійшли висновку, що такі заходи будуть неефективними або недостатніми. У CMDh вже погодилися з рекомендацією PRAC, що, враховуючи серйозний ризик, якому піддаються деякі пацієнти, дозволи на реєстрацію ГЕК повинні бути призупинені. Альтернативні варіанти лікування доступні. Оскільки позиція CMDh була прийнята більшістю голосів, вона буде спрямована до Європейської комісії, яка прийме рішення на законодавчому рівні в ЄС [32].

Але виникає кілька запитань щодо цього рішення серед світових експертів в галузі анестезіології та інтенсивної терапії.

У Британському медичному журналі (Britich Medical Journal — The BMJ) було опубліковано статтю Peter Doshi «Рекомендації EMA щодо розчинів гідроксиетилкрохмалю затьмарюють полеміку» («EMA recommendation on hydroxyethyl starch solutions obscured controversy»). Десятиліттями лікарі інтенсивної терапії використовували розчини ГЕК для лікування гіповолемії та гострої крововтрати. Але протягом кількох днів Єврокомісія буде реєструвати вирішальний голос про долю ГЕК і, можливо, призупинить їх ліцензію в ЄС.

Дане голосування є кульмінацією п’ятирічних суперечок, викликаних публікацією результатів двох рандомізованих досліджень, у яких було зазначено, що ГЕК несуть серйозні ризики. На підставі цих дослідницьких публікацій в 2013 р. регулятори почали видавати попередження. У США додали попереджувальну інформацію щодо підвищеного ризику смерті та необхідності замісної терапії нирок, а у EMA зазначили, що розчини ГЕК протипоказані у критичних хворих або пацієнтів з сепсисом або опіками, але дозволили продовжувати використовувати їх під час лікування гострої крововтрати, коли лише введення кристалоїдів є недостатнім.

Шведський регулятор закликав EMA переглянути це питання, посилаючись на дослідження, пов’язані з вживанням ГЕК, які свідчать про те, що ці препарати продовжують використовуватися в заборонених популяціях.

Але експерти та фахівці, до яких звернулись в ЕМА, б’ють на сполох щодо рішення призупинення використання ГЕК. До того як оприлюднили рекомендацію щодо призупинення використання ГЕК, у ЕМА попросили Томаса Шейрена (Thomas Scheeren), професора анестезіології в Гронінгенському університеті (Нідерланди), очолити групу експертів для надання незалежної консультації щодо ролі ГЕК. Але Т. Шейрен зазначив, що порада його групи — залишити ГЕК на ринку — була проігнорована. «Чому EMA запрошує незалежних експертів, експерти приходять, щоб зробити заяву, і ви повністю ігноруєте ці заяви і навіть не згадуєте про це на своєму вебсайті та у вашому рішенні?» — запитує Т. Шейрен. Згідно з конфіденційними протоколами наради, які потрапили до The BMJ, група експертів встановила, що «безумовно, є місце для використання ГЕК за затвердженими показаннями».

Незважаючи на рекомендації експертної групи, у EMA порадили вивести ГЕК з ринку і в жодній публічній заяві EMA навіть не наводили рекомендацію експертної групи. Професор Т. Шейрен каже, що у нього склалося враження, що рішення EMA «уже було визначене, перш ніж навіть запросити експертів».

Жан-Луї Вінсент (Jean-Louis Vincent), професор кафедри інтенсивної терапії в університеті Libre de Bruxelles, який не був членом експертної групи, прокоментував це так: «Я двічі відправлявся у EMA, щоб захистити ГЕК, і я добре знаю цю історію. Я не усвідомлював, що в EMA не дотримуються порад експертів, і просто сказали, що є «інші впливи» про які не можуть говорити … це неприпустимо». Представник EMA заперечив, що проігнорував пораду експертної групи. «Для того щоб зробити свої висновки, у PRAC взяли до уваги весь набір наявних доказів, що включали внески спеціальних груп експертів, а також представлення зацікавлених сторін, а також усі наявні докази про переваги та ризики використання ГЕК в клінічній практиці».

П’ять із семи членів експертної групи відвідали редакцію журналу The Lancet, щоб протестувати щодо рішення призупинки використання ГЕК: «Немає жодних доказів, які б підтримали призупинення ГЕК», — написали вони, підсумовуючи: «Ми твердо переконані, що рекомендація ЕМА щодо призупинення застосування ГЕК не є науково обґрунтованою та є потенційно небезпечною для пацієнтів».

У прес-релізі EMA зазначається, що до її рекомендацій включено огляд досліджень щодо застосування препаратів, а також «наявні дані про переваги та ризики, отримані під час клінічних випробувань та спостережних досліджень, і відгуки, отримані від зацікавлених сторін та експертів».

Проте 74-сторінки внутрішньої оцінки, яку бачать у The BMJ, свідчать, що остання оцінка EMA про профіль безпеки ГЕК базується на тих саме даних, що й у 2013 р. — насамперед це рандомізовані дослідження CHEST та 6S. Нові дослідження «не вважаються внесенням жодних надійних нових даних щодо безпеки за будь-якими показаннями або у пацієнтів».

Група експертів поставила під сумнів релевантність досліджень CHEST і 6S. Жан-Луї Вінсент також висловив стурбованість щодо CHEST: «Я не переконаний, що це/цей ГЕК настільки токсичний, — аналіз CHEST показує більшу потребу в замісній терапії нирок, але меншу ниркову дисфункцію, яка оцінюється за критеріями RIFLE».

Крім того, розслідування 2016 р., проведене у The BMJ, висвітлювало обвинувачення в тому, що CHEST було неправильно зареєстроване і його результати показали, що регулятори приймали рішення щодо ГЕК, виходячи лише з публікацій журналу та без проведення незалежного аналізу основних даних про дослідження. Це залишається правильним для останньої рекомендації EMA.

У доповіді The BMJ 2016 р. також зазначаються заклики подати базові дані CHEST для проведення незалежного повторного аналізу, на що дослідники дали категоричну відмову.

Призупинення використання ГЕК може призвести до серйозних незадоволених медичних потреб, коли лише кристалоїдів недостатньо. Їх вихід з європейського ринку збільшить використання альбуміну — продукту, отриманого з плазми людини і призведе до збільшення вартості та дефіциту альбуміну в багатьох країнах.

Професор Жан-Луї Вінсент, який сказав, що певні люди перебувають у «хрестовому поході» проти ГЕК, попередив: «Ті, хто проти ГЕК стверджують, що є достатньо інших рішень, але це не так: нам потрібні деякі колоїди, і без ГЕК ми будемо мати тільки альбумін (і желатин, що є менш дієвою речовиною) — і це може мати серйозні фінансові наслідки» [33].

Німецьке товариство з анестезіології та інтенсивної терапії надіслало відкритого листа до Європейської комісії з вимогою, щоб у EMA звернули увагу на медичних експертів і переглянули їх абсолютно необґрунтоване рішення. В листі зазначалося, що настав час приймати рішення на основі клінічних фактів та наукових даних, а не на підставі політичних поглядів та сумнівних даних, які приховані та якими не діляться дослідники, попри численні запити [34].

На відміну від кейсу з лінійними гадолінійвмісними контрастними засобами, у випадку з ГЕК європейські регулятори прислухалися до думки наукової спільноти і фахівців та взяли за пріоритет інтереси системи охорони здоров’я вцілому. CMDh прийняла рішення про те, що препарати, які містять ГЕК, можуть продовжувати маркетувати на ринку ЄС за умови введення додаткових запобіжних заходів щодо захисту пацієнтів. Далі рекомендації CMDh будуть спрямовані до Європейської комісії, яка прийме юридично значиме рішення в масштабах усього ЄС.

Як бачимо з прикладів щодо лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів та препаратів ГЕК для інфузії, навіть в країнах з жорсткою регуляторною системою можуть виникати протиріччя та різні підходи з того самого питання. Це виникає перш за все тому, що кожна країна під час прийняття рішень користується не тільки показниками користь/ризик ЛЗ, але й показником користь/ризик для системи охорони здоров’я в цілому. Зазначене вище демонструє, що неможливо орієнтуватися на всі іноземні протоколи та стандарти лікування, так як між країнами може бути суттєва різниця в підходах, пов’язана з варіабельністю дії ЛЗ, яка може бути викликана як біологічними, так і поведінковими факторами, включаючи особливості системи охорони здоров’я конкретної країни.

Так, наприклад, навряд чи можливо впровадження системи, яка існує в США, хоча там є й корисні напрацювання. Витрати на охорону здоров’я в США в 2013 р. становили $2,9 трильйона, що дорівнює $9354 для кожної людини (per capita) (дорослі, жінки та діти, населення США — 310 млн). П’ять відсотків населення США споживають 55% всіх витрат на охорону здоров’я, тобто $1 трильйон 450 мільярдів (до реформи Obamacare, яку зараз скасовують), 50% населення споживає 97% всіх витрат на охорону здоров’я, а решта 50% — 3% всіх витрат на охорону здоров’я в США [35].

Дуже цікавий розподіл витрат на охорону здоров’я в США за типом послуг:

  • госпітальні послуги — 31,4%;
  • послуги лікарів, клінічні послуги — 19,9%;
  • рецептурні ЛЗ — 10%;
  • медсестринські пункти допомоги, комунальні послуги охорони здоров’я — 5,5%;
  • медичні послуги на дому — 2,7%.

Варто також звернути увагу на марнотратство та перевитрати в системі охорони здоров’я США [36]:

  • перевитрати на непотрібні послуги — $210 млрд;
  • перевитрати на непотрібні надлишкові адміністративні послуги — $190 млрд;
  • перевитрати на неефективно надані медичні послуги — $130 млрд;
  • завищення цін на медичні послуги — $105 млрд;
  • шахрайство під час надання медичних послуг — $75 млрд;
  • втрачена вигода від недостатньої профілактики захворювань — $55 млрд.

Загалом марнотратства та перевитрат в системі охорони здоров’я в США — $765 млрд, тобто на рівні 26% від загальних витрат на охорону здоров’я в країні.

Спроби створити державну національну систему медичного страхування (тобто створити всебічне охоплення медичними послугами населення США) робилися майже кожною адміністрацією Президента США, але всі вони були марними. Законодавство провалювалося і національна система медичного страхування не створювалася. Противниками впровадження державної системи медичного страхування кожен раз були Американська асоціація лікарів та приватні страхові компанії й приватні компанії з надання медичних послуг. «Дякуючи» провалу прийняття законів про державну національну систему медичного страхування зберігається і не протирічить законодавству цінова дискримінація в наданні медичних послуг та вартості ЛЗ. Система оплати медичних послуг за принципом fee-for-service (тобто гроші ходять за пацієнтом, перехід на оплату медичних послуг), впроваджена в 1950-х роках, викликала шалене зростання витрат та марнотратство в системі охорони здоров’я США плюс на фоні відсутності загальнодержавного страхування дозволила запровадити систему цінової дискримінації в наданні медичних послуг та забезпеченні ЛЗ. Medicare і Medicaid були впровадженні в 1960-х роках як компроміс, щоб не впроваджувати державної національної системи медичного страхування.

У 1980 р. витрати на охорону здоров’я на одну людину (per capita) та доля витрат на охорону здоров’я від ВВП (% of GDP) майже не відрізнялися між США та країнами Європи, але в 1980-х роках розпочалося різке, майже неконтрольоване зростання витрат системи охорони здоров’я США, яке зберігається і зараз. Спроби стримати неконтрольоване зростання витрат (зростання є більшим ніж зростання рівня ВВП) робилися майже усіма адміністраціями Президента США, але марно.

Внаслідок реформи 2010 р. Obamacare кількість незастрахованих нелітніх американців скоротилася з 44 млн у 2013 р. до 28 мільйонів на кінець 2016 р. (потреби літніх американців покриваються частково системою Medicare. Останні спроби змінити закон про доступну медичну допомогу (Affordable Care Act) та кардинально змінити структуру Medicaid можуть зупинити скорочення кількості незастрахованих американців, яке спостерігалося в останні роки. Більше того, це може призвести до зворотної тенденції і збільшити кількість незастрахованих американців. Реформа Obamacare також приймалася як компроміс прийняттю державної національної системи медичного страхування.

Чому люди в США залишаються незастрахованими? Навіть в рамках закону про доступну медичну допомогу багато незастрахованих людей головною причиною називають високу вартість страхування. У 2016 р. 45% незастрахованих дорослих осіб заявили, що вони залишаються незастрахованими, оскільки вартість покриття була занадто високою. Багато людей є незастрахованими через те, що роботодавці відмовляються їх страхувати, особливо в штатах, які не розширювали Medicaid (програма Medicare, на відміну від Medicaid, фінансується частково з федерального бюджету та бюджету штатів. Лише програма Medicare фінансується з федерального бюджету). Незареєстровані іммігранти взагалі не можуть застрахуватися, так як їхній статус не відповідає вимогам медичного страхування чи страхового ринку США.

Яким же чином нестача страхування впливає на доступ до медичної допомоги?

Особи без медичного страхування мають гірший доступ до медичної допомоги, ніж застраховані. Один з п’яти незастрахованих дорослих у США залишився в 2016 р. взагалі без медичної допомоги через високу вартість медичних послуг [37].

Уже в короткостроковій перспективі під час формування національного переліку та переліку ліків, які входитимуть до програми «Доступні ліки», відповідно до ситуації на українському ринку варто брати до уваги включення до програми нових молекул, особливо при наявності генеричних ЛЗ. До прикладу, серцево-судинні захворювання. Молекула симвастатину є застарілою порівняно з молекулою аторвастатину. Тому на момент включення до програми симвастатин застосовувався мало. Окрім того, навіщо системі охорони здоров’я та компаніям-виробникам генеричних ЛЗ відтворювати застарілі молекули, які за собівартістю та ціною навряд чи будуть вищими ніж застарілі оригінальні препарати? З огляду на це доцільною виглядає заміна в програмі застарілих молекул на сучасніші. Якщо замінити в переліку симвастатин на аторвастатин, то кількість виробників, які долучатимуться до програми «Доступні ліки», збільшиться. Тому існуючі більш сучасні молекули, які є на ринку, повинні бути автоматично внесені до Національного переліку та до програми відшкодування, а не застарілі молекули, показник споживання яких є дуже низьким, або які взагалі не можуть бути присутні на ринку в достатній кількості, попри їх державну реєстрацію.

Ще один приклад — лозартан, який є більш сучасним препаратом, але єдиний із сартанів, включених до програми «Доступні ліки». Якщо одна молекула не може забезпечити всі потреби, то логічним кроком є залучення до програми ще однієї молекули валсартану, що вирішить проблему дефіциту. Але валсартан також не внесено до Національного переліку. У цьому випадку треба брати до уваги можливості забезпечення та дефіциту ЛЗ.

У кардіології також широко застосовуються комбіновані препарати, але й вони не входять до Національного переліку. Тобто відсутність низки сучасних препаратів у Національному переліку стає на заваді ефективному розширенню програми відшкодування, у тому числі й за рахунок включення до неї нових нозологій.

Так як закупівля ЛЗ, зазначених в переліку, здійснюється за державні кошти, виникає необхідність стандартного підходу до державного регулювання цін на всі ЛЗ, які фінансуються державою. Наразі держава одночасно застосовує граничні надбавки та фіксовані ціни. Пропозиція фармацевтичної спільноти, яка зараз жваво обговорюється, — вартість препаратів, які підлягають реімбурсації, має бути однаковою в усіх аптечних закладах незалежно від того, беруть вони участь у програмі «Доступні ліки» чи ні. З цією метою пропонується відмовитись від граничних націнок, а замість цього фіксувати не лише ціну виробника та роздрібну вартість, а й ціну дистриб’ютора.

Це приклад державницького підходу, який застосовується в розвинутих країнах світу під час формування переліків ЛЗ, які підлягають відшкодуванню. Ніщо не заважає використовувати деякі з цих підходів вже зараз, поступово розширюючи охоплення МСП та фінансового захисту в міру надходження додаткових ресурсів.

Для успішного вирішення завдань щодо формування Національного переліку і їх національної адаптації необхідне впровадження сучасних наукових методів прийняття рішень. Сучасні підходи забезпечують прозорість прийняття рішень в системі охорони здоров’я. Наприклад, до методів прийняття рішень, які використовуються в системах охорони здоров’я низки розвинених країн, належить мультикритеріальний аналіз прийняття рішень (Multiple-criteria decision analysis — MCDA). Для технології на основі принципів MCDA існує програмне забезпечення, крім того, ці технології можуть бути адаптовані в майбутньому для систем штучного інтелекту з метою підтримки прийняття рішень (це тема іншої публікації в спеціалізованій пресі). Також найближчим часом необхідно створити національне агентство з оцінки технологій охорони здоров’я. Ця агенція може надавати рекомендації щодо включення ЛЗ до Національного переліку з урахуванням співвідношення користь/ризик для системи охорони здоров’я України та з урахуванням стану і розвитку системи охорони здоров’я в Україні.

Література

  1. Конституційний Суд України м. Київ, 25 листопада 1998 року. Справа N 1-29/98. N 15-рп/98. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-98
  2. Цілі сталого розвитку 2016-2030. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
  3. Цілі сталого розвитку в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sdg.org.ua/ua/
  4. Цілі Сталого Розвитку: Україна. Національна доповідь 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf
  5. Загальне охоплення медико-санітарними послугами. Інформаційний бюлетень N° 395. Грудень 2016 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs395/ru/
  6. Library & Resources / International Guideline Library. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.g-i-n.net/library/international-guidelines-library
  7. EUnetHTA. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.eunethta.eu/about-eunethta/
  8. NICE (National Institute for health and Care Excellence). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nice.org.uk/
  9. BNF – NICE. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bnf.nice.org.uk/
  10. British Medical Association. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bma.org.uk/10
  11. The Royal Pharmaceutical Society. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.rpharms.com/
  12. Joint Formulary Committee 2017–2018. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bnf.nice.org.uk/about/joint-formulary-committee-20172018.html
  13. BNF Publications. About. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bnf.org/about/
  14. NHS Prescription Services. Drug Tariff. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nhsbsa.nhs.uk/pharmacies-gp-practices-and-appliance-contractors/drug-tariff
  15. NHS Prescription ServicesNHS Business Services Authority. Payments and pricing. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nhsbsa.nhs.uk/pharmacies-gp-practices-and-appliance-contractors/payments-and-pricing
  16. NICE developing and updating local formularies. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nice.org.uk/guidance/mpg1
  17. The Wise List with recommended essential medicines, Stockholm County Council (Healthcare Region), Sweden. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.janusinfo.se/In-English/The-Wise-List-2015-in-English/
  18. Development of a preliminary essential medicines list for Canada, CMAJ Open. 2017 Jan-Mar; 5(1): E137–E143. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5378503/
  19. NHS England. Cancer Drugs Fund. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.england.nhs.uk/cancer/cdf/
  20. NHS England. Cancer Strategy Implementation Plan. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.england.nhs.uk/cancer/strategy/
  21. Наказ МОЗ України від 20.03.2018 № 509 «Про заборону застосування та обмеження застосування лікарських засобів – гадолінійвмісних контрастних засобів на території України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-20032018—509-pro-zaboronu-zastosuvannja-ta-obmezhennja-zastosuvannja-likarskih-zasobiv-%E2%80%93-gadolinijvmisnih-kontrastnih-zasobiv-na-teritorii-ukraini
  22. Gadolinium: EU nations get 1 year to implement EMA ruling. November 27, 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.auntminnieeurope.com/index.aspx?sec=ser&sub=def&pag=dis&ItemID=615142
  23. FDA finds no health effects from gadolinium retention. May 23, 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.auntminnie.com/index.aspx?sec=log&URL=https%3a%2f%2fwww.auntminnie.com%2findex.aspx%3fsec%3dsup%26sub%3dmri%26pag%3ddis%26ItemID%3d117419
  24. Нові дані щодо гадолінійвмісних контрастних засобів. Еженедельник Аптека, 25 мая 2018. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.apteka.ua/article/458659
  25. Gadolinium-based Contrast Agents (GBCAs): Drug Safety Communication – Retained in Body; New Class Warnings. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.fda.gov/Safety/MedWatch/SafetyInformation/SafetyAlertsforHumanMedicalProducts/ucm589580.htm
  26. Pharmaceuticals and Medical Devices Agency of Japan. Report on the Investigation Results. Gadolinium-based contrast agents. November 11, 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pmda.go.jp/files/000221379.pdf
  27. Pharmaceuticals and Medical Devices Agency of Japan. Revision of Precautions. Gadodiamide hydrate. Meglumine gadopentetate. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pmda.go.jp/files/000221377.pdf
  28. Gadolinium-based contrast agents for MRI scans. Safety advisory – potential retention in the brain but no known adverse effects. Australian Department of health. TGA. 28 July 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.tga.gov.au/alert/gadolinium-based-contrast-agents-mri-scans
  29. Gadolinium based contrast agents for MRI and retention of gadolinium in the brain. 21 August 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.medsafe.govt.nz/safety/EWS/2017/GadoliniumContrastAgents.asp
  30. Новая информация по безопасности лекарственных средств. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rceth.by/ru/Safety/DrugSafety
  31. О внесении изменений в инструкции по медицинскому применению гадолиний-содержащих лекарственных препаратов для медицинского применения, применяемых в качестве контрастных средств. 16 января 2018. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dari.kz/pages/3737
  32. Hydroxyethyl-starch solutions for infusion to be suspended – CMDh endorses PRAC recommendation. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ema.europa.eu/ema/index.jsp?curl=pages/medicines/human/referrals/Hydroxyethyl_starch_(HES)_containing_medicinal_products/human_referral_prac_000068.jsp&mid=WC0b01ac05805c516f#_ftn1
  33. Peter Doshi, EMA recommendation on hydroxyethyl starch solutions obscured controversy/ BMJ 2018; 360 doi: https://doi.org/10.1136/bmj.k1287 (Published 20 March 2018). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bmj.com/content/360/bmj.k1287
  34. Режим доступу: https://www.dgai.de/aktuelles/464
  35. Курс Healthcare Marketplace, University of Minnesota, Stephen T Parente, Professor Carlson School of Management, Department of Finance. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.coursera.org/learn/healthcare-marketplace
  36. Курс Introduction to Systematic Review and Meta-Analysis, Johns Hopkins University, Bloomberg School of Public health. Презентація Introduction to Systematic Reviews, Tianjing Li, MD, MHS, PhD, Johns Hopkins University. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.coursera.org/learn/systematic-review
  37. Key Facts about the Uninsured Population. Kaiser Family Foundation. November 2017 Factsheet. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://files.kff.org/attachment/Fact-Sheet-Key-Facts-about-the-Uninsured-Population
  38. EMA. CMDh position. Hydroxyethyl starch solutions: CMDh introduces new measures to protect patients – https://bit.ly/2KNqWiU

    [1] Адаптовано з дозволу автора з газети «Еженедельник АПТЕКА» та за матеріалами другої науково-практичної конференції «Заклади охорони здоров’я і виробники лікарських засобів: ефективне співробітництво у процесі медикаментозного забезпечення населення України», яка відбулася в м. Києві 30 травня 2018 року (Прим. ред.).

    [2] Резолюція Другої науково-практичної конференції «Заклади охорони здоров’я і виробники лікарських засобів: ефективне співробітництво у процесі медикаментозного забезпечення населення України» (30–31 травня 2018 р., м. Київ). Еженедельник Аптека № 23 (1144) 11 июня 2018 г. https://www.apteka.ua/article/459892 (Прим. авт.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Join into influencers hub